Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 31 березня 2026 р.
Справа: №554/852/26
Суддя: Гольник Л. В.
Дата документу 01.04.2026Справа № 554/852/26
Провадження № 2/554/2142/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого – судді Гольник Л.В.,
секретаря – Фесенко К.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
Позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 55 768,22 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7713956, відповідно до якого встановлено суму кредиту у розмірі 20500 грн, умови якого відповідачем не виконувались.
23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23.10/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1
20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №20.01.2025-01 з позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 .
Факт передачі права вимоги за вказаним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі, підтверджується реєстром прав вимоги до договору про відступлення права вимоги, випискою та розрахунком заборгованості, розмір якої становить 65638,22 грн, проте позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 55768,22 грн., сплачений по цьому позову судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 27.01.2026 року за позовною заявою ТОВ «Юніт Капітал» відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, витребувано докази.
19.03.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме в сумі 17 920,38 грн основної заборгованості та зменшити розмір відсотків до 10 250 грн, зменшити витрати на правничу допомогу. Відповідач не заперечує отримання грошових коштів за кредитним договором. Проте ОСОБА_1 заперечує суму відсотків, яку первісний кредитор нарахував за договором кредитування у розмірі 37 847,84 грн. Вважають, що до даних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови кредитного договору є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Також несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Відповідно до умов Додаткової угоди (п 1.3) реальна процентна ставка за Договором складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 189 223,57% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 168 856,25% річних.
Вказують, що нарахований позивачем розмір відсотків 37 847,84 грн є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки встановлює вимогу щодо сплати відповідачем, як споживачем послуг банку, непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) в разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 20 500 гривень.
Відповідач вважає, що передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 37 847,84 грн є явно завищеною, неспіврозмірною сумі кредиту в розмірі 20 500 гривень, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ч. 3 ст. 509 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача, яка зараз тимчасово не працює, хворіє, має діабет 1 типу тяжкої форми з дитинства, пухлину в голові, та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.
Також сума витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн є завищеною та такою, що не відповідає засадам розумності та справедливості, виходячи з конкретних обставин справи, віднесення цієї справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціну позову та значення справи для сторін, тому вважають, що заявлена сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню.
20.03.2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просив стягнути заборгованість за кредитом у сумі 17920,38 грн., проценти у розмірі 37847,84 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу у сумі 7000 грн. Вказували, що підписавши кредитний договір, позичальник надав згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (проценти та винагороди), які були визначені за взаємною згодою та недійсними не визнані. Нарахування відсотків за користування кредитом відображені в наданому розрахунку відбулися згідно з погодженими умовами договору. ОСОБА_1 частково виконувала зобов`язання за кредитним договором. Нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам Договору.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача просив розглядати справу у відсутність відповідача та її представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №7713956, який останньою підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору (а.с. 30-38).
За умовами кредитного договору відповідачу наданий кредит у розмірі 10500 грн., строком на 360 днів, до 17.03.2025 року.
Відповідно до п.1.5.1. Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати стандартну процентну ставку 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Відповідно до п.1.5.2 Договору знижена процентна ставка 1,87% в день застосовується відповідно до умов договору.
Кредитні грошові кошти в розмірі 10500 грн. були перераховані ТОВ «Авентус Україна» на платіжну карту № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_1 у кредитному договорі.
23.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Додаткову угоду до Договору №7713956 про надання споживчого кредиту від 22.03.2024 року, який останньою підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору (ас.39 зв.-44).
Згідно до умов даної угоди сума кредиту (загальний розмір) складає 20 500 грн. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони визначили, що на момент укладення Додаткової угоди, денна процентна ставка складатиме за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 2,19% в день. Орієнтовна реальна процентна ставка складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 189 223,57% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 168 856,25% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 182 640,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 182 267,10 грн.
23.03.2024 року кредитні грошові кошти в розмірі 10000 грн. були перераховані ТОВ «Авентус Україна» на платіжну карту № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_1 у кредитному договорі.
Перерахування коштів у сумі 20 500 грн. на платіжну картку, належну відповідачу, що емітована в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», підтверджуються випискою по рахунку.
Вказані обставини щодо укладенні договорів ТОВ «Авентус Україна» та отримання в кредит коштів не оспорюються відповідачем ОСОБА_1 , а також те, що нею частково здійснювалися оплати за вказаним договором.
23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23.10/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру боржників №б/н від 23.10.2024 до Договору факторингу №23.10/24-Ф від 23.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №7713956.
20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №20.01.2025-01 з позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 .
Умови кредитного договору ОСОБА_1 не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 65638,22 грн, з яких: 17920,38 грн. заборгованість за тілом кредиту; 37847,84 грн. - заборгованість за відсотками, 9870 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.
Позивач прохає стягнути заборгованість в розмірі 55768,22 грн, з яких: 17920,38 грн. заборгованість за тілом кредиту; 37847,84 грн. - заборгованість за відсотками.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України в становлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Як вбачається позивач довів факт укладання договору, так і отримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів на погоджених нею умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та не виконання останньою свого обов`язку по своєчасному поверненню кредитних коштів.
При цьому, відповідач просить зменшити розмір відсотків до 10 250 грн., посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», що на думку сторони відповідача забезпечить розумний баланс інтересів сторін, буде справедливим та адекватним у розрізі конкретних правовідносин.
Проте суд не може погодитись з доводами сторони відповідача з огляду на наступне.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Процентна ставка за кредитним договором, як його істотна умова, може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частини перша-третя статті 1056-1 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Отже, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає у тому, що позичальник одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 від 05.04.2023.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що сума нарахованих відповідачу процентів становить 37 847,84 грн.
У даній справі встановлено, що позичальник, будучи обізнаним із умовами кредитування, серед іншого, погодився із розміром зниженої та стандартною відсоткової ставки, нарахованих у межах строку кредитування, що відповідає положенням статей 1048, 1056-1 ЦК України.
Погодивши таку фіксовану відсоткову ставку та умови її застосування, позичальник взяв на себе відповідні зобов`язання, звільнення від виконання яких не може бути виправданим помилковою оцінкою ним певних обставин чи норм права, за відсутності належного правового підґрунтя.
Перевіряючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд встановив, що проценти нараховувались відповідно до умов кредитного договору.
Отже, суд дійшов висновку щодо безпідставності зменшення розміру заборгованості за процентами до розміру тіла кредиту. Оскільки законодавчо визначених підстав для зменшення погодженого сторонами зобов`язання розміру відсоткової ставки не передбачено чинним законодавством, тоді як заявлена до стягнення заборгованість за процентами підтверджена належними доказами та підлягає стягненню у розмірі 37847,84 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт капітал» заборгованості за Кредитним договором № 7713956 від 22.03.2024 року в загальному розмірі 55768,22 грн, в т.ч. 17920,38 грн – заборгованість за кредитом; 37847,84 грн – заборгованість за відсотками.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує наступним чином.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 10.09.2025 року №10/09/20-02, додаткову угоду №25770860273 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 та копію акта прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 року, з яких слідує, що загальна вартість наданих послуг становить 7000 грн (а.с. 45, 46, 47-48).
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн.
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №7713956 від 22.03.2024 року в загальному розмірі 55 768,22 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 06 квітня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01024, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.В.Гольник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua