Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №542/484/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/484/26

Провадження № 1-кп/542/76/26

В И Р О К

Іменем України

06 квітня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_2 ,

потерпілої – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 25.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175480000026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , уродженця с. Маячка Полтавського району, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є військовослужбовцем, раніше не судимого, інваліда 3 групи,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особами, які спільно проживають однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому не перебувають у шлюбі між собою.

23.02.2026 ОСОБА_4 в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_3 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, за наступних обставин.

Так, 23 лютого 2026 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у будинку домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 . Між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 діючи цілеспрямовано, стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_3 , своїми долонями схопив її за плечі та почав стискати їх пальцями рук з метою утримання ОСОБА_3 біля себе. Продовжуючи реалізацію свого умислу на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 замахнувся кулаком правої руки на ОСОБА_3 , маючи умисел нанести удар по тілу, однак присутня ОСОБА_8 завадила цьому.

Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді двох синців: на задній поверхні лівого плеча в нижній третині та на передній поверхні правого плеча в середній третині, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

11 березня 2026 року між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 була укладена угода про примирення згідно з вимогами ст. 471 КПК України.

Відповідно до угоди потерпіла та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, а також щодо покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України – у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

На підставі ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілою та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Сторони добровільно уклали угоду про примирення за ініціативою потерпілої, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що потерпіла та обвинувачений розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, не одружений, на утриманні має неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом 3 групи, за місцем проживання орган місцевого самоврядування компроментуючих матеріалів щодо нього не має.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття та сплата добровільного внеску на потреби ЗСУ.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілою та підозрюваним.

Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,–

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 11 березня 2026 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою – сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Роз`яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1