Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №620/2877/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 620/2877/25

адміністративне провадження № К/990/30881/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у складі колегії: Сорочка Є.О.(головуючий), суддів: Коротких А.Ю., Чаку Є.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 23 вересня 2024 року №974280156456 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, у редакції від 20 липня 2024 року із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823 (далі - Порядок №622);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області поновити з 1 жовтня 2024 року нарахування та виплату пенсії за віком відповідно Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 на підставі Порядку №622, у редакції від 1 січня 2020 року, виходячи із розрахунку 60% суми заробітної плати з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої ГУ ПФУ в Чернігівській області від 25 січня 2024 року №19-Ф, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої ГУ ПФУ в Чернігівській області від 25 січня 2024 року №13-Ф, та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум пенсії.

2. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 6 травня 2025 року позов задовольнив.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на нього.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 2 червня 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку зі сплатою судового збору не у повному розмірі та надав скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 1816, 80 грн.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Чернігівській області повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги. При цьому зазначив, що усуваючи недоліки відповідач повторно долучив платіжну інструкцію, яка вже була додана до апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в Чернігівській області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не врахував, що на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2025 року, 6 червня 2025 року ГУ ПФУ в Чернігівській області, у межах строку, встановленого судом апеляційної інстанції, надіслало на адресу суду клопотання про усунення недоліків з оригіналом платіжного доручення. Однак, суд апеляційної інстанції не врахував це платіжне доручення, а в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 19 червня 2025 року вказав, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, про які вказано в ухвалі.

6. Позивачка відзив на касаційну скаргу не подала. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 7 серпня 2025 року надіслано позивачці, проте згідно довідки Укрпошти лист повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов таких висновків.

8. Відповідно до частин першої та другої статті 298 КАС України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

9. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

10. Частинами першою та другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

11. Згідно із частиною четвертою статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

12. Повертаючи апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Чернігівській області, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у цій справі заявлено дві вимоги немайнового характеру, а судовий збір ним сплачено у сумі 1816,80 грн. При цьому усуваючи недоліки апеляційної скарги відповідач повторно долучив платіжну інструкцію, яка вже була додана до апеляційної скарги.

13. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

14. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

15. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

16. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI (у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

17. Згідно із підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

18. Абзацом другим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

19. Пунктом 23 частини першої статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

20. Колегія суддів зазначає, що перевіряючи правильність сплати відповідачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені в позові, суду апеляційної інстанції слід було врахувати, що вимога про визнання протиправним акта, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися їх вчинення тощо), які є наслідком протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

21. Як убачається зі змісту позовної заяви позивачка заявила одну позовну вимогу немайнового характеру, яка стосується оскарження рішення відповідача щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії.

При цьому інша заявлена вимога є похідною і стосується порядку і способу, яким, на думку позивачки, має бути обчислена її пенсія щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії.

22. При цьому суд апеляційної інстанції, неправильно визначивши кількість позовних вимог, припустився помилки при визначенні розміру судового збору, який необхідно було сплатити за подання апеляційної скарги і, як наслідок, дійшов помилкових висновків про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

23. Аналогічний підхід щодо положень частини другої статті 4 Закону №3674-VI у подібних правовідносинах застосував Верховний Суд, зокрема, в постановах від 13 квітня, 31 жовтня 2023 року, 12 серпня 2024 року, 25 червня 2025 року (справи №№640/19270/21, 560/1037/23, 240/15369/22, 400/7965/24, відповідно).

24. Крім того, ГУ ПФУ в Чернігівській області на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2025 року сплатило 1816, 80 грн судового збору щодо другої позовної вимоги, що підтверджено копією платіжної інструкції №3352 від 6 червня 2025 року.

25. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

26. За таких обставин ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Я.О. Берназюк С.М. Чиркін