Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №524/14990/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 квітня 2026 р.

Справа: №524/14990/25

Суддя: Нестеренко С. Г.

Справа № 524/14990/25

Провадження №2/524/1786/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року до суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказували, що 03 листопада 2021 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98296859000, згідно умов якого останній отримав грошові кошти у розмірі 21 664,00 грн.

Кредит надавався для особистих потреб позичальника, а саме: 20 800,00 грн. – на придбання товару: мобільного телефону iphone 11 pro 256 gb, шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ОСОБА_2 та в сумі 864 грн. на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні кредиту. Строк кредитування – по 03.05.2022 року.

Крім того, відповідачу було відкрито кредитну картку з максимальною сумою ліміту до 200 000,00 грн. Строк дії ліміту кредитування 24 місяці з дати встановлення ліміту кредитування.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в обсязі та на строк, визначені договором.

21 червня 2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 247, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 98296859000 від 03.11.2021 року.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 12 765,25 грн., з яких: 10 822,00 грн. заборгованість за кредитом та 1943,25 грн. заборгованість за комісією, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 11 грудня 2025 року позовна заява залишена без руху.

18 грудня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 24 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, третю особу, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 з метою отримання кредиту звернувся до АТ «УкрСиббанк» та 03 листопада 2021 року підписав Анкету-заявку на надання споживчого кредиту та його умов.

За п. 3.1., 3.2. сума кредиту становить 21 664,00 грн. За п. 3.3. договору, кредит надається для особистих потреб позичальника, а саме: - 20 800,00 грн. – на придбання товару: мобільного телефону iphone 11 pro 256 gb, шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ОСОБА_2 на його рахунок, відритий в ПАТ «Приватбанк»; - в сумі 864 грн. на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні кредиту. Строк кредитування – по 03.05.2022 року.

03 листопада 2021 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98296859000.

Згідно пункту 4.1. договору банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах тарифного плану Картка з лімітом «Шоппінг 55% Grase», окремий поточний рахунок № НОМЕР_1 , до якого випускається платіжна картка у національній валюті України, який використовується та обслуговується згідно цього договору та Правил. Сторони домовились, що цей договір містить заяву клієнта на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

Відповідно до пункту 4.2. договору, сума ліміту кредитування до 200 000 грн., строк дії ліміту кредитування становить 24 місяці з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації); процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки - 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями - 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями, для яких діє пільговий період - 0,0001% річних.

До укладання договору відповідач ознайомився із паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та розрахунком загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки, про що свідчить його особистий підпис на документах.

Доказів перерахування коштів у розмірі 20 800,00 грн. на рахунок ОСОБА_2 за придбання відповідачем мобільного телефону iphone 11 pro 256 gb матеріали справи не містять.

До матеріалів справи позивач додав виписку по рахунку за період з 03.11.2021 по 21.06.2023.

21 червня 2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 247, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з реєстру боржників від 21.06.2023 року до договору факторингу № 247 від 21.06.2023 року заборгованість ОСОБА_1 складає 12 765,25 грн., з яких: 10 822,00 грн. заборгованість за кредитом та 1943,25 грн. заборгованість за комісіями.

Позивач вважає, що відповідно до укладеного договору факторингу, до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 12 765,25 грн., яку просив стягнути з відповідача на їх користь.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За загальними правилами, передбаченими статтями 526-530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та в установлений строк (термін).

Відповідно до частин першої статті 620 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі яка розглядається судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98296859000 від 03.11.2021 року, передбачає надання позичальнику ОСОБА_1 кредиту у розмірі 20 800,00 грн. на придання товару та 846,00 грн. на оплату комісії за надання послуг по управлінню кредитом та відкриття поточного карткового рахунку із встановленням кредитного ліміту на платіжну картку. Даний договір укладено із додержанням обов`язкової письмової форми кредитного договору та виходячи з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України) та вимог статей 629, 526-530 ЦК України має виконуватись сторонами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги та розмір заборгованості, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надав суду розрахунок, у якому зазначено, що розмір заборгованості, станом на дату подання позову, складає 12 765,25 грн., з яких: 10 822,00 грн. заборгованість за кредитом та 1943,25 грн. заборгованість за комісіями (а.с. 42 зворот).

Також позивачем надано виписку про рух коштів по рахунку за період з 03.11.2021 року по 21.06.2023 року.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Вказані норми є підставою для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15 січня 2025 року у справі 753/16762/15-ц (провадження № 61-7242 св 24).

Таким чином, банківська виписка по особовому рахунку є належним доказом отримання кредитних коштів, їх суми та розміру заборгованості.

Пунктом 3.3. договору визначено, що 20 800,00 грн. за придбання мобільного телефону надається позичальнику шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ОСОБА_2 на його рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Приватбанк».

З виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 суд вбачає надання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 21 664,00 грн., однак не вбачає перерахування банком 20 800,00 грн. за товар (мобільний телефон) на рахунок ОСОБА_2 . Доказів отримання відповідачем товару (видаткові накладні тощо) матеріали справи також не містять. До матеріалів справи позивач додав лист АТ «УкрСиббанк» (а.с. 38) про придбання товару, в якому у графі «товар отримано» стоїть «галочка», однак підпис про отримання товару позичальником відсутній.

Крім того, матеріали справи не містять і доказів видачі відповідачу кредитної картки із розміром встановленого на неї кредитного ліміту, терміном дії картки, перевипуску картки тощо.

Окремо суд звертає увагу, що у виписці за кредитним договором за період з 03.11.2021 по 21.06.2023 вказана заборгованість клієнта за основним боргом «0,00», за відсотками клієнта «0,00», за комісією «0,00» (а.с. 40 зворот – 41 зворот).

Звідси, суд дійшов висновку, що відповідач не має заборгованості перед позивачем, як новим кредитором. Вказане свідчить про те, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98296859000 від 03.11.2021 року на загальну суму заборгованості 12 765,25 грн. до позивача не перейшло, оскільки на момент переходу таких прав зобов`язання позичальника було припинено, а тому підстав для стягнення такої заборгованості судом немає.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно відмовити.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягають стягненню і понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат. Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625, 626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повний текст рішення суду виготовлено 03 квітня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua