Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №379/490/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/490/26

Провадження № 3/379/233/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли 18.03.2026 від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, вдови, яка має на утриманні неповнолітню дитину, працюючої торговим представником ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД», яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

18.03.2026 року до Таращанського районного суду Київської області від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №612880 від 12.03.2026, ОСОБА_1 12.03.2026 о 10:50 год. у Київської області, Білоцерківському районі, дорога Р 04, 162км,+350м керуючи транспортним засобом SEAT LEON, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та здійснила наїзд на перешкоду, а саме яму. В результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушила п.п.2.3.б та 13.1 ПДР України чим порушила п.п. 2.3.б ПДР - порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, технічним станом у дорозі. Відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

При цьому в протоколі не зазначені потерпілі. Разом з тим, в протоколі зазначено, що до нього додаються відеозаписи з бодікамер 476979, 476761, але в матеріалах справи вказані відеозаписи відсутні, а в описі матеріалів справи, складеному в поліції перед направленням справи до суду, не вказано диск з відеозаписами, тобто відеозаписи з бодікамер 476979, 476761 до суду не були направлені.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №612880 від 12.03.2026 складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, надано наступні докази: схему місця ДТП №2084; пояснення ОСОБА_1 від 12.03.2026 щодо обставин ДТП; акт обстеження ділянки вулично-шдяхової мережі та схему до нього.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП не визнала, просила закрити провадження у справі. Пояснила, що 12.03.2026 рухалась на своєму автомобілі SEAT LEON д.н.з. НОМЕР_2 із сторони с. Ківшовата Київської області в сторону м. Тараща із дозволеною швидкістю до 75 км/год. та здійснила в`їзд у яму на дорозі, що призвело до пошкодження автомобіля. На ділянці дороги не було встановлено ніяких знаків чи огорожі біля ями, чи ще якихось попереджень про можливу небезпеку на цій ділянці. Причина ДТП: неможливість маневру через інші авто та недостатньо місця для більшого маневру. Внаслідок чого відбувся в`їзд у яму з пошкодженням її власного автомобіля. Стверджує, що нею було вжито всіх залежних від неї заходів для дотримання правил дорожнього руху, проте ДТП сталася внаслідок неналежного експлуатаційного стану проїзної частини. На підтвердження відсутності суб`єктивної сторони складу правопорушення ОСОБА_1 пояснила, що безпосередньо після події самостійно викликала працівників поліції з метою документування факту незадовільного утримання ділянки дороги та ініціювала питання про притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної відповідальності за ст. 140 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.

З акту обстеження ділянки вулично-шдяхової мережі та схему до нього, вбачається, що працівник поліції, обстеживши ділянку дороги встановив, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки дороги не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" за такими показниками: покриття проїзної частини має вибоїни дорожнього покриття (а.с. 4).

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.п.2.3.б та 13.1 ПДР України "поза розумним сумнівом" в судовому засіданні не доведена.

Згідно з вимогами п.п. 2.3.б та п. 13.1 ПДР України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, а також під час вибору в установлених межах швидкості руху враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.

Статтею 124 КУпАП встановлена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до частини 1 статті 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Таким чином, правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП, є правопорушенням з матеріальним складом, для якого є необхідним настання наслідків, які прямо перелічені у його диспозиції - пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а відповідно до ст. 269КУпАП, особа, якій правопорушенням заподіяно у тому числі і майнову шкоду.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції потерпілий в даному правопорушенні встановлений не був, а єдиною особою, майно якої було пошкоджено є сама ОСОБА_1 , діями якої шкоди іншим особам заподіяно не було.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд зазначає, що ані протокол про адміністративне правопорушення, ані інші долучені матеріали не містять належних та допустимих доказів недотримання водієм вимог п.п. 2.3.б та п. 13.1 ПДР України.

Зокрема, матеріалами справи не доведено наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та наслідками, оскільки основною причиною події став саме неналежний стан дорожнього покриття, що було зафіксовано за ініціативою самої ОСОБА_1 .

Інших доказів, які б доводили поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, матеріали справи не містять, а тому враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 суб`єктивної та об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є обов`язковою підставою для закриття провадження у справі.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності в частині даного адміністративного правопорушення, суддя приходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі в частині вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.124,247,256,266,268,283-285,287,289,294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя О.В. Невгад