Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №372/5210/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5210/25

Провадження 2-286/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Таценка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 8 000,00 грн на утримання неповнолітньої дитини .

На обґрунтування позову зазначила, що відповідач є батьком дитини, доньки ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не виконує свої зобов`язання з її утримання. У досудовому порядку відповідач відмовився врегульовувати спір.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19.01.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила задовольнити позовні вимоги та розглядати справу без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення твердої грошової суми, разом із цим просив задовольнити позов частково, а саме стягнути з нього частину з усіх видів заробітку, а також долучив докази до матеріалів справи. Судове засідання просив проводити без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши та дослідивши надані докази у справі, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України), Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється у сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України, ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками вказаного обов`язку визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 СК України).

Положеннями СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (ст. ст. 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (ст.185); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (ст. 198).

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від неї, та захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для життєдіяльності.

За своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 04.10.2019 року розірвано шлюб, що підтверджено рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04.10.2019 року.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.06.2017 року вбачається, що від шлюбу сторони мають дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/012549661 від 29.09.2025 року, позивач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2025/012549733 від 29.09.2025 року, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта, виданого депутатом Обухівської міської ради, від 03.09.2025 року, ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 .

Кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Держава Україна, проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, реалізує його в одному із положень ст. 182 СК України, яка встановлює мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлений розмір прожиткового мінімуму для дітей: 2817 грн віком до 6 років та 3512 грн віком від 6 до 18 років.

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини (ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Обов`язки по вихованню, догляду, розвитку дитини значно більшою мірою виконуються тим з подружжя (з колишнього подружжя), з яким дитина проживає. Незважаючи на юридично закріплений принцип гендерної рівності (ч. 6 ст. 7 СК України), у переважній більшості випадків догляд за дитиною здійснює її мати. Разом з тим, суд наголошує, що обов`язок з утримання дитини, піклування про її фізичний і духовний розвиток, створення умов для отримання належної освіти, не може бути покладений виключно на одного з батьків.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

З поданої відповідачем довідки № 03/03-1 від 03.03.2026 року, вбачається що останній займає посаду водія у ТОВ «Суші продукт плюс» та отримує кожного місяця заробітну плату (у сукупному розмірі його дохід за останні 6 місяців склав 175 102,24 грн).

Відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 з 09.09.2025, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , та від шлюбу має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 06.01.2026 року.

Відповідач працездатний та має офіційний дохід; інформації про наявність у нього непрацездатних батьків на утриманні матеріали справи не містять; будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним матеріальної допомоги, на момент розгляду справи не існує, відтак він спроможний сплачувати аліменти на свою дитину ОСОБА_3 .

Звернення матері до суду з даним позовом свідчить про те, що батько не достатньо бере участі у вихованні, утриманні доньки, не створює усіх необхідних умов для її розвитку і життя.

Однак, на думку суду, позовні вимоги дещо завищені. Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Посилання на факти, без їх доведення належними та допустимими доказами, не може бути підставою для задоволення заяви.

Позивачем не доведена можливість сплати відповідачем аліментів у визначеному нею розмірі.

Відтак, виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів спільної доньки сторін, враховуючи визначений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку; працездатність обох батьків; потребу позивача у фінансовій допомозі з боку відповідача, який зобов`язаний брати участь у забезпеченні благополуччя своєї дитини, суд приходить висновку, що батько у змозі сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий розмір є реальним, не поставить відповідача у матеріальне становище значно гірше від положення дитини і позивача, відповідатиме, як інтересам доньки, так і матеріальному становищу та стану здоров`я платника аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 191 СК України стягнення аліментів відбувається з дня пред`явлення позову, тобто з 05.09.2025 року.

Рішення в межах суми платежу за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України він стягується з відповідача у дохід держави.

Керуючись статтями 76-81, 141, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Т.Г. Сташків