Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №372/126/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/126/26

Провадження 2-916/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю представника позивача Желінської Т.М.

представника відповідача Крамаренка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна будівельна компанія "УКРЖИТЛОІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ПАТ «Центренерго» в особі представника Желінської Т.М. звернулось до Обухівського районного суду Київської області з вказаним позовом про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказала, що ОСОБА_1 уклав інвестиційний договір з банком «Аркада» за програмою ТОВ «Українська інвестиційна будівельна компанія «УКРЖИТЛОІНВЕСТ». 30.10.2009 року ТОВ «Українська інвестиційна будівельна компанія «УКРЖИТЛОІНВЕСТ» було отримано в інспекції ДАБК у Київській області свідоцтво № 10000493 про відповідність збудованого об`єкта по АДРЕСА_1 . Після введення будинку в експлуатацію позивач почав надавати тепло в будинок та квартири власників. Разом з цим, ОСОБА_1 оформив право власності на квартиру АДРЕСА_2 лише 29.09.2023 року. Зауважила, що до передачі вказаної квартири ОСОБА_1 мав лише майнове право та не міг користуватися послугами позивача, який надавав послугу теплопостачання у квартиру АДРЕСА_3 з дня введення будинку АДРЕСА_4 в експлуатацію, тому фактичним споживачем послуг позивача до 29.09.2023 року є саме ТОВ «Українська інвестиційна будівельна компанія «УКРЖИТЛОІНВЕСТ». Оскільки відповідачі не виконали своїх зобов`язань по оплаті наданих послуг просить стягнути з них заборгованість за період з січня 2017 по жовтень 2023 року у розмірі 38266 грн. 34 коп., інфляційні втрати в розмірі 16632 грн. , 3 % річних у розмірі 3574 грн. 01 коп., а всього 58472 грн.91 коп. в рівних частинах.

Ухвалою судді від 15.01.2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху.

20.01.2026 року представник позивача – Твердохліб С.М. через підсистему «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків, в якій уточнила, що заборгованість просить стягнути з відповідачів у рівних частинах у розмірі 29236 грн. 46 коп. з кожного.

23.01.2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05.02.2026 року представник відповідача ТОВ «Українська інвестиційна будівельна компанія «УКРЖИТЛОІНВЕСТ» - Крамаренко Є.В. подав через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вказав, що питання щодо не визнання ТОВ «УІБК «УКРЖИТЛОІНВЕСТ» утримувачем майна, яке не зобов`язане платити за комунальні послуги до дати оформлення права власності на квартиру по АДРЕСА_5 було предметом розгляду Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України, який в постанові по справі № 372/2214/21 від 10.08.2023 року, позивачем у якій був ОСОБА_1 зазначив, що утримувачем спірних квартир та покладення на нього обов`язку платити за комунальні послуги до дати оформлення права власності на квартири за позивачем.

10.02.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_1 , в якому останній вказав, що у жовтні 2023 року уклав з ПАТ «Центренерго» індивідуальний договір № 50112770 від 17.10.2023 року квартири АДРЕСА_3 , в якому не вказано/не заявлено про борг квартири. Вважає, що сума боргу розрахована некоректно, оскільки не відповідає фактичні площа квартирі та є завищеним.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та пояснила, що після введення будинку в експлуатацію позивачем надаються послуги теплопстачання спірної квартири. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на квартиру лише у вересні 2023 року, у жовтні того ж року з ним укладено договір про надання послуг, умови якого виконуються. Тобто з січня 2017 року до часу укладання договору наявна заборгованість у зазначеному в позові розмірі. Відповідач ТОВ «УІБК «УКРЖИТЛОІНВЕСТ» не передав ОСОБА_1 квартиру після введення будинку в експлуатацію, а передав лише в вересні 2023 року. Враховуючи вищенаведене просила стягнути з обох позивачі порівну заборгованість за надані послуги, інфляційні втрати та 3% річних.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо стягнення з ТОВ «УІБК «УКРЖИТЛОІНВЕСТ» заборгованості за послуги теплопостачання квартири АДРЕСА_2 заперечив, посилаючись на те, що вказане питання було предметом розгляду суду Касаційної інстанції у справі №377/2214/21 від 10.08.2023 року позивачем у якій був ОСОБА_1 . Суд не встановив, що саме дії відповідача ТОВ унеможливили завершення оформлення права власності на об`єкт інвестування та не вбачав підстав для покладення обов`язку щодо стягнення з нього платити за комунальні послуги до дати оформлення права власності на квартиру за позивачем.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, в поданій заяві посилаючись на стан здоров`я просив розглядати справу у його відсутність.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

Судом встановлено, що 29.07.2005 року між АКБ «Аркада» (Банк) та ТОВ УІКБ «Укржитлоінвест» (Забудовник) укладено Генеральний договір. Відповідно до умов договору Забудовник зобов`язувався організувати спорудження об`єктів будівництва у встановлені строки та належної якості, ввести об`єкти будівництва в експлуатацію та оформити право власності Довірителів на закріплені за ними об`єкти інвестування, а Банк зобов`язувався своєчасно здійснювати фінансування будівництва.

06.06.2008 року ОСОБА_1 та АКБ «Аркада» уклали договір №58624 про участь у фонді фінансування будівництва за програмою ТОВ «УІБК «Укржитлоінвест».

24.09.2009 року між АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 було укладено договір №586624 про уступку майнових прав, відповідно до якого Довіритель набув майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа, проектна 47,05 кв.м.

Однак, позивач відмовився отримувати від управителя ФФБ довідки про право на набуття у власність квартири АДРЕСА_3 , з підстав незгоди із визначеними БТІ площами спірних квартир.

ОСОБА_1 зареєстрував право власності на спірну квартиру 29.09.2023 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав.

17.10.2023 року між ПАТ «Центренерго» та ОСОБА_1 укладено Договір № 50112770 про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за спірною квартирою обліковується борг у сумі 38 266,34 грн. за період з січня 2017 року по жовтень 2023 року. Крім того, позивачем нараховано 3% річних в сумі 3574,01 грн. та індекс інфляції в сумі 16 632,56 грн.

Згідно постанови Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України від 10.08.2023 року по справі № 372/2214/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна будівельна компанія «Укржитлоінвест» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди «Оскільки суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні вимоги про зобов`язання забудовника передати квартири позивачу та оформити право власності на квартири, оскільки не встановив, що саме дії відповідача унеможливили завершення процедури з оформлення права власності на об`єкти інвестування, тому немає підстав для задоволення похідної вимоги про визнання ТОВ «УІБК «УКРЖИТЛОІНВЕСТ» утримувачем спірних квартир та покладення на нього обов`язку платити за комунальні послуги до дати оформлення права власності на квартири за позивачем.»

Положеннями ЦПК України встановлено, що , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з ТОВ «УІБК «УКРЖИТЛОІНВЕСТ» половини вартості заборгованості за надані послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_2 .

Суд вважає, що саме з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується наступним.

Згідно ч. 4 статті 319, ч. 1 статті 322 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства. Підставами для виникнення цивільних прав і обов`язків, крім договору, можуть бути і інші юридичні факти (наприклад, фактичне надання житлово-комунальних послуг). Цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі-Закон) визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5 ч. 1 статті 1 Закону).

За змістом пунктів 6, 13 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний споживач. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно ч. 1 статті 2 Закону, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 5 Закону, до комунальних послуг відносяться послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 7 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Згідно статті 9 Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 8 Закону, виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов на допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з наданням позивачем комунальних послуг та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідача на адресу позивача не надходило. Доказів зворотного відповідачем в ході розгляду справи до суду подано не було.

Таким чином, у суду наявні підстави для висновку про те, що послуги були надані відповідачу в повному обсязі та належної якості.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 38 266,34 грн. ґрунтується на положеннях чинного законодавства, а відтак є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача виплат, передбачених ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285); припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285); стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. №285); нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.»

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Українка не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309.

Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3% річних, і такі положення до внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року підлягає застосуванню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.

За таких обставин нараховані позивачем на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних в межах заявлених вимог за період з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року не підлягають стягненню з відповідача.

За проведеними обчисленнями, з урахуванням методики розрахунку інфляційних втрат та 3% річних відповідно до частини другою статті 625 ЦК України, судом встановлено, що стягненню на користь позивача за період з січня 2017 року по лютий 2022 року підлягають 3% річних у розмірі 2516,14 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8533,99 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з січня 2017 року по жовтень 2023 року складає 49 316,47 грн., з яких: 38 266,34 – основний борг, 8533,99 – інфляційні втрати, 2516,14 грн. – 3% річних.

Разом з цим, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані послуги з теплопостачання у розмірі 29236 грн. 46 коп., як про це просив позивач у своєму позові, тобто в межах заявлених позовних вимог.

За змістом статей 264, 265 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК.

Оскільки відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, то судовий збір з нього не підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 319, 322, 509, 526 ЦК України, статтями 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС заборгованість за надані послуги з теплопостачання станом на 31.10.2023 року у розмірі 29236 грн. 46 коп.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна будівельна компанія "УКРЖИТЛОІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 06 квітня 2026 року.

Суддя Т.В. Проць