Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення недоторканності житла
Дата: 05 березня 2026 р.
Справа: №369/4093/26
Суддя: Патієвич А. Б.
Справа № 369/4093/26
Провадження № 1-кп/369/1581/26
В И Р О К
іменем України
06.03.26 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке 08 лютого 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116400000005 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
встановив:
07 лютого 2026 року приблизно о 09 годині 20 хвилини, ОСОБА_2 знаходився на проїжджій частині АДРЕСА_2 , де побачив приватну територію, що огороджена парканом, на якій розташований будинок АДРЕСА_3 та який відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності належить ОСОБА_3 .
В цей час у ОСОБА_2 виник кримінально-протиправний умисел на незаконне проникнення до чужого володіння, а також до вчинення дій, що порушують його недоторканність, без дозволу власника ОСОБА_3 , проникнути на територію подвір`я будинку АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел спрямований на проникнення до іншого володіння особи, 07.02.2026 приблизно о 09 годині 25 хвилини ОСОБА_2 , всупереч волі власника, порушуючи конституційні права на недоторканість житла чи іншого володіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з невстановлених мотивів, перестрибнув через паркан та зайшов на приватну територію, де вирішив оглянути будинок та прибудинкові споруди, тим самим проникнув до іншого володіння особи. В той самий день, приблизно о 09 годині 27 хвилин, ОСОБА_2 був затриманий свідком ОСОБА_4 до приїзду працівників поліції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.
Положення ст. 12 КК України в сукупності із санкцією ч. 1 ст. 162 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_5 , враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акта додано заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні; заяву потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якої вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 162 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.
Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку, зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. ст. 381-382 КПК України.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності із ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, а також враховує особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, та вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу у межах санкції
ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча) гривень.
Речові докази:
- диск формату «DVD-R», із нанесенням на ньому відповідного ідентифікуючого напису «Проникнення», який зберігається у матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_7
Оригінал: reyestr.court.gov.ua