Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №367/11680/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/11680/24

Провадження №2/367/8373/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Опанасенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між Державним податковим університетом та ОСОБА_1 укладено Договір № 2201648 від 30.09.2022 року про надання освітніх послуг.

Згідно із наказом Університету № 969 від 30.09.2022 ОСОБА_1 зараховано на 1 курс навчання для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 122 «Комп`ютерні науки» за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.

Відповідно до умов договору, позивач бере на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача здійснити навчання (надати освітню послугу) студенту ОСОБА_1 . Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач повинен своєчасно вносити плату за надані освітні послуги в розмірах та у строки, що встановлені Договором. Загальна вартість освітньої послуги становила 45000 гривні 00 коп. (сорок п`ять тисяч гривень 00 коп.). Відповідно до п. 4.7 Відповідач щомісячно здійснює оплату за послуги до початку їх надання в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок Позивача. Наказом Університету № 48 від 15.01.2024 ОСОБА_2 , студента 2-го курсу денної форми навчання, групи КМІ-22-1 факультету фінансів та цифрових технологій, який навчався за спеціальністю 122 «Комп`ютерні технології» другого (магістерського) рівня вищої освіти за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб відраховано з числа студентів за невиконання умов контракту з 17.01.2024.

Після відрахування з Університету у Відповідача залишилась заборгованість у розмірі 17 480 грн. 89 коп.

В зв`язку з вищевикладеним, просили суд стягнути з ОСОБА_1 за надання освітніх послуг у розмірі 17 480 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 89 копійок на їх користь та судовий збір.

20 листопада 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення. У встановлений строк позивач усунув виявлені недоліки.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 грудня 2024 року в справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу також копію позовної заяви з додатками.

У встановлений строк від відповідача відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 року № 1202-р «Про утворення Державного податкового університету» та наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2021 року № 574 «Деякі питання утворення Державного податкового університету», Університет державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 40233365) припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Державного податкового університету (код ЄДРПОУ 44550814). Таким чином, Державний податковий університет є правонаступником Університету державної фіскальної служби України.

Судом встановлено, що між Державним податковим університетом та громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено договір № 2201648 від 30.09.2022 року про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг Державним податковим університетом.

Згідно із п.3.1 договору, замовник повинен своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1 договору, загальна вартість освітньої послуги становила 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно із п. 4.7 договору, замовник щосеместрово здійснює оплату за освітні послуги у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 4.9.2 договору, замовник до 10 вересня та 10 лютого кожного року здійснює оплату за освітню послугу у розмірі половини вартості освітньої послуги за рік.

Відповідно до п. 7.1 договір діє на час надання та отримання освітньої послуги (навчання) в Університеті з дати укладання договору до дати відрахування здобувача.

Згідно із копією витягу із наказу Державного податкового університету від 30 вересня 2022 року № 969 ОСОБА_1 було зараховано студентом 1-го курсу для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 122 «Комп`ютерні науки» освітня програма «Інформаційні управляючі системи і технології в економіці» за рахунок коштів фізичних осіб та/або юридичних осіб.

Згідно з копією Наказу Університету державної фіскальної служби України «Про відрахування ОСОБА_1 » № 48 від 15 січня 2024 року ОСОБА_1 відраховано зі складу здобувачів вищої освіти за невиконання умов договору з 17.01.2024 року.

У відповідача залишилась заборгованість у розмірі 17 480 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 89 копійок, що підтверджується копією розрахунку заборгованості за навчання ОСОБА_1 та копією розрахунку пені за договором № 2201648 від 30.09.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Ч. 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи, що позивач виконав в повному обсязі всі зобов`язання перед відповідачем, відповідач в свою чергу зобов`язання, передбачені договором, у повному обсязі не виконав, тому позов підлягає задоволенню.

На користь позивача також підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання даного позову до суду відповідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов Державного податкового університету до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного податкового університету борг за надання освітніх послуг у розмірі 13 548 (тринадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 39 копійок та пені у розмірі 3 932 (три тисячі дев`ятсот тридцять дві) гривні 50 копійок, що в сумі складає 17 480 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного податкового університету судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Учасники справи:

позивач – Державний податковий університет, код ЄДРПОУ 44550814, адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 31;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук