Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №140/8413/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №140/8413/25 пров. №А/857/50314/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року (суддя Денисюк Р.С., ухвалена в м. Луцьку о 11:30, повний текст складено 30.09.2025) у справі № 140/8413/25 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 21.10.2024 №0292070705, №0292100705.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем 07.08.2025 подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишено без розгляду.

Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся із даним позовом із пропуском строку звернення до суду.

Не погодившись із ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм процесуального права при її прийнятті, просить ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 року по справі № 140/8413/25 скасувати. Справу направити до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, та явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду з тих мотивів, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду навів неповажні причини пропуску цього строку.

Аналізуючи підстави для залишення позовної заяви без розгляду апеляційний суд зазначає таке.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Апеляційний суд встановив, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області №0292070705, №0292100705 прийняті 21.10.2024.

Відповідач стверджує, що 22 жовтня 2024 року Головним управлінням ДПС у Волинській області на адресу ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 (дана адреса також зазначена позивачем у позовній заяві) було надіслано оскаржувані податкові повідомлення-рішення рекомендованим листом «з повідомленням про вручення» поштового відправлення, який було вручено позивачу – 26 жовтня 2024 року.

Водночас, апеляційний суд встановив, що до рекомендованого поштового відправлення № 0600975273927 (а.с. 45) не додано опису вкладених документів, які надсилались, внаслідок чого неможливо встановити той факт, що саме цим поштовим відправленням на адресу позивача направлено податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області №0292070705, №0292100705 прийняті 21.10.2024.

Щодо посилання суду першої інстанції на ту обставину, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідно до п.42.4 ст.42 ПК України листом №15966/6/03-20-07-05-06 від 21.10.2024 були надіслані позивачу в його Електронний кабінет та отримані ним 22.10.2024 о 12 год. 08 хв, про що свідчить квитанція про доставку документів в Електронний кабінет (а.с.103), апеляційний суд зазначає, що з даної квитанції також не можливо встановити надіслання позивачу саме податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області №0292070705, №0292100705, які прийняті 21.10.2024.

Крім цього з наявного в матеріалах справи листа відповідача (а.с.104) вбачається, що станом на 22.09.2025 року відсутні відомості щодо подачі ОСОБА_1 заяви про бажання отримувати документ через електронний кабінет.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду є передчасним та необґрунтованим.

Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У рішенні від 04.12.1995 у справі “Беллет проти Франції” Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має “застосовуватися на практиці і бути ефективним” (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа “повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права” (рішення у справах “Bellet v. France” та “Nunes Dias v. Portugal”).

Отже, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Таким чином, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та неповно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення судового рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 140/8413/25 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 06.04.2026