Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №460/5806/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №460/5806/25 пров. №А/857/52745/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Мандзія О.П.,

Суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гепфель А.А.,

представник позивача Боюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року за результатами розгляду заяви про здійснення судового контролю у справі № 460/5806/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

суддя в 1-й інстанції Дорошенко Н.О.,

дата ухвалення рішення 27.11.2025,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту судового рішення 27.11.2025,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №460/5806/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області позовну заяву задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 за період з 27.03.25 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Вказане судове рішення набрало законної сили, оскільки відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 у цій справі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 – без змін.

ОСОБА_1 (далі – апелянт, заявник, ОСОБА_1 ) через представника Боюку Володимира Васильовича звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою в справі №460/5806/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, у якій спросила суд:

1) прийняти дану заяву до розгляду за участю сторін (з повідомленням);

2) для належного розгляду заяви витребувати від суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, належним засвідчені копії документів про виконання рішення суду та пояснення і докази на підтвердження підстав, з яких воно ним не виконане, актуальні дані про вчинені дії та прийняті рішення на час розгляду справи судом за цією заявою у електронному та паперовому вигляді. Вжити засобів доказування заявлених у змісті заяви;

3) визнати протиправною бездіяльності, допущену суб`єктом владних повноважень (боржника) - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання Рішення у справі 460/5806/25 від 10.06.2025 - щодо тривалого та умисного невиконання вказаного Рішення суду та невжиття заходів, не вчинення дій, не прийняття рішень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання рішення суду;

4) визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з невиконання Рішення у справі 460/5806/25 від 10.06.2025, що виразилися у вчиненні стягувачу перешкод в отриманні інформації та документів про стан виконання Рішення суду, ненаданні такої інформації, не направленні прийнятих ним рішень, а також обмеження стягувача в документах про виконання чи підстави невиконання судового рішення (тобто відсутність інформування відповідачем позивача щодо стану виконання рішення суду), з метою унеможливлення своєчасного, належного та ефективного процесуального реагування позивача;

5) визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з невиконання рішення у справі 460/5806/25 від 10.06.2025, що виразилися у нарахуванні коштів, нібито на виконання рішення суду, тобто умисному та цілеспрямованому проведенню нарахування коштів всупереч рішення суду та обов`язку відповідача його виконати;

6) визнати протиправним рішення №956110124432 суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виконання Рішення у справі 460/5806/25 від 10.06.2025, що виразилися у здійсненні нарахування коштів, нібито на виконання рішення суду, тобто всупереч та не у відповідності до цього рішення суду;

7) визнати порушення прав позивача, підтверджених рішенням у справі 460/5806/25 від 10.06.2025, суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, на нарахування та виплату ОСОБА_1 з основної пенсії як пенсіонеру по інвалідності ІІ групи, внаслідок аварії Чорнобильської катастрофи, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, порушення права позивача на нарахування та реальне отримання нарахованих коштів, у відповідності рішення суду;

8) встановити судовий контроль шляхом зобов`язання керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області – ОСОБА_2 подати звіт про виконання рішення у справі 460/5806/25 від 10.06.2025, встановити відповідний строк для цього, що становить десять календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали;

9) розглянути звіт керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - Петняка Василя Васильовича про виконання Рішення у справі №460/5806/25 від 10.06.2025, відмовити у його прийнятті. Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень - керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області – ОСОБА_2 штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, що має становити календарний місяць, з часу подання попереднього звіту. Розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половину суми штрафу стягнути на користь заявника, іншу половину - до Державного бюджету України;

10) постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Постановити ухвалу, згідно зі статтею 249 КАС України, за наслідками розгляду цієї заяви, в частині невиконання рішення суду.

Вказану заяву, зокрема, мотивовано тривалим невиконанням рішення суду відповідачем у цій справі; наявність потреби в реагуванні, у відповідності та порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) на протиправні дії, рішення відповідача, в порядку судового контролю за невиконанням судового рішення; необхідністю дослідження відповідних обставин щодо невиконання судового рішення саме у відкритому судовому засіданні,

Ухвалою від 27.11.2025 за результатами розгляду заяви про здійснення судового контролю у справі №460/5806/25, постановленою в порядку письмового провадження, заяву ОСОБА_1 задоволено частково; в порядку судового контролю зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до Рівненського окружного адміністративного суду у строк до 26.12.2025 звіт про виконання судового рішення від 10.06.2025 у справі №460/5806/25. Заяву ОСОБА_1 в іншій частині залишено без задоволення.

Так, в зазначеній ухвалі зазначено, що заяву в частині пунктів 3, 5, 6 щодо протиправності дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень при виконанні судового рішення слід залишити без задоволення. Залишаючи в цій частині без задоволення заяву позивача, суд першої інстанції керувався тим, що додані до заяви позивача докази не підтверджують обставини, які слугували підставою для звернення до суду із заявою щодо протиправності дій суб`єкта владних повноважень при виконанні судового рішення, оскільки взагалі не містять відомостей щодо проведеного перерахунку пенсії на виконання судового рішення.

Оскільки з наданих заявником доказів неможливо встановити факт порушення з боку суб`єкта владних повноважень при виконанні рішення суду у справі №460/5806/25, у суду відсутні підстави для задоволення цієї заяви.

08.12.2025 Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника Боюку Володимира Васильовича на вищевказану ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2025.

Апелянт не погоджується з вищевказаною ухвалою, оскільки вважає, що така прийнята з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків суду обставинам справи; неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги сторона апелянта вказала, що основний мотив оскарження полягає в явному зловживанні судом правосудними повноваженнями, упередженості та безсторонності судді, однобокості до вирішення заяви , створенні умов на легалізації умов для невиконання судового рішення.

Акцентовано увагу на тому, що відповідну заяву, незважаючи на наявність клопотання про розгляд заяви за участю заявника розглянуто в порядки письмового провадження без повідомлення сторони заявника.

Крім того, враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не виконало рішення суду у справі №460/5806/25 в частині нарахування та виплати позивачу коштів по даний час , оскільки розмір отриманих позивачем коштів не змінився після їх отримання 09.11.2025 , вказане свідчить про вчинення протиправної бездіяльності, а тому позивач звернулася із заявою про оскарження бездіяльності та дій відповідача, спрямованих на виконання судового рішення.

Сторона апелянта зазначає, що реально рішення суду не виконане, а звіт прийнятий.

Також зазначено, що судом першої інстанції відмовлено в задоволенні заяви в порядку ст. 383 КАС України, що є безпідставним та передчасним.

Сторона апелянта просила суд апеляційної інстанції:

1. Прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду за участю сторін (з повідомленням).

2. В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вжити заявлених засобів доказування - витребування інформації та доказів, вирішити клопотання викладені у змісті апеляційної скарги для належної підготовки справи до апеляційного розгляду.

3. Призначити судовий розгляд із обов`язковою явкою представника відповідача.

4. Судовий розгляд провести за участі представника позивача у режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів через модуль ВКЗ ЄСІТС. Під час судового розгляду здійснити перевірку обставин справи, які не були встановлені, але мають значення для справи, провести переоцінку обставин (вставлення їх апеляційним судом), які були встановлені з порушеннями, провести дослідження доказів, що викладено як доводи по змісту апеляційної скарги, про що заявлено відповідні клопотання апеляційному суду.

5. Скасувати Ухвалу в частині відмови у задоволенні заяви в порядку судового контролю за виконанням рішення суду, прийняту Рівненським окружним адміністративним судом у складі судді Дорошенко Н.О. від 27 листопада 2025 року у справі №460/5806/25 та призначити новий розгляд заяви у суді першої інстанції з дотриманням вимог статей 2, 9-10, 44, 196, 382-1, 383 КАС України.

6.Винести Окрему Ухвалу відносно судді Рівненського окружного адміністративного суду Дорошенко Н.О. про наявності в його діях ознак дисциплінарних проступків наведених в апеляційній скарзі, яку в цій частині скерувати до Вищої Ради Правосуддя, а також звернення уваги зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду на недопущення в майбутньому вчинення перешкод у доступі до суду особам, яких представляє представник позивача, що ними вчиняється систематично та цілеспрямовано, незабезпечення правосуддя, формальне та упереджене вирішення справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало відзив на апеляційну скаргу. Зокрема зазначено, що судом першої інстанції розглянуто заяву ОСОБА_1 з дотриманням вимог статті 383 КАС України та цілком обґрунтовано заяву в частині пунктів 3, 5, 6 щодо протиправності дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень при виконанні судового рішення залишено без задоволення

Вимоги пунктів 2, 4, 7, не дають суду підстав для застосування судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного статтями 382 382-3, 383 КАС України, оскільки за наведених підстав КАС України передбачає інший порядок захисту порушеного права, а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №460/5806/25 залишити без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Вказав, що судом першої інстанції порушено права позивача в частині розгляду його заяви щодо встановлення судового контролю у відкритому судовому засіданні, а також не вжито жодних заходів для встановлення судового контролю за рішенням, яке набрало законної сили. Повідомив суд про те, що жодних відомостей про подання відповідачем звіту про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у цій справі, йому не було відомо.

Просив скасувати ухвалу від 27.11.2025 у цій справі в частині відмови у задоволенні заяви в порядку судового контролю за виконанням рішення суду та просив призначити новий розгляд заяви в суді першої інстанції, з додержанням вимог ст.ст. 2, 9-10, 44, 196, 382-1, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, явки уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Дослідивши подану стороною позивача заяву від 11.11.2025 за вх. №460/5806/25 у співставленні з ухвалою від 27.11.2025 та поданою апеляційною скаргою, дослідженню та апеляційному перегляду підлягають вимоги заяви, що викладені у п.п. 3, 5, 6 у порядку ст. 383 КАС України, які залишені судом першої інстанції без задоволення.

Так, Згідно з частинами 1, 6 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень-відповідача у справі приписів ст. 383 КАС України можливе лише в разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, дійсно заявником разом із заявою подано копію постанови виконавчого провадження від 17.10.2025 ВП №79377726, згідно з якою боржнику надано 10 робочих днів на виконання відповідного судового рішення.

Згідно з інформацією про виконавче провадження від 10.11.2025 внесено відомості про його відкриття та стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Здійснивши перевірку вказаного виконавчого провадження за ідентифікатором доступу до інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП), апеляційним судом з`ясовано, що тільки 28.11.2025 на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення. Станом на день розгляду цієї справи, іншої інформації в АСВП не значиться.

Тобто, фактично станом на день постановлення оскаржуваної у цій справі ухвали від 27.11.2025 достатніх відомостей щодо невиконання судового рішення у цій справі не було.

Своєю чергою, судом першої інстанції з метою додержання прав заявника в порядку судового контролю (ст. 382 КАС України) зобов`язано відповідача подати суду звіт про виконання відповідного судового рішення.

Так, 25.12.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано звіт про виконання вищевказаного рішення та листом від 07.01.2026 сторін повідомлено про його розгляд після повернення цієї справи з суду апеляційної інстанції після апеляційного перегляду оскаржуваних судових рішень суду першої інстанції.

Порядок розгляду відповідного звіту передбачено ст. 382-2 КАС України та ст. 382-3 КАС України передбачено рішення, які можуть бути прийняті за наслідками його розгляду, у тому числі, передбачено можливість накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що по суті ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 є такою, що спрямована на виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого ст. 2 КАС України та такою, що не підлягає скасуванню.

Апеляційний суд також не може залишити поза увагою те, що надалі заявник повторно звертався до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення контролю за виконанням рішення суду, які у частині вимог, зокрема питання щодо яких вирішені ухвалою від 27.11.2025, таку повернуто позивачу та така в апеляційному порядку не оскаржена.

Аналогічно ухвалою від 29.01.2026 заяву ОСОБА_1 від 20.01.2026 повернуто заявнику без розгляду. Доказів оскарження такої в апеляційному порядку до матеріалів справи не надано.

Також письмовими доказами, долученими до матеріалів справи підтверджується те, що судом першої інстанції витребувано докази, про які просив позивач ухвалою від 08.01.2026 та, в наслідку розгляду заяви про встановлення судового контролю у відкритому судовому засіданні 21.01.2026, заяву ОСОБА_1 задоволено та змінено спосіб і порядок виконання відповідного судового рішення. Таке станом на момент розгляду цієї апеляційної скарги законної сили не набрало.

Щодо розгляду заяви в порядку письмового провадження, то апеляційний суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Крім того, ч. 5 ст. 383 КАС України зафіксовано, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Тобто, порядок розгляду цієї заяви визначається судом на його розсуд, у даному випадку - в порядку письмового провадження. Крім того, доводи сторони заявника повно були викладені у його заяві до суду.

У цьому конкретному випадку апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 05.04.2022 у справі №520/13981/21 щодо врахування практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany), заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» (Varela Assalino v. Portugal), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Щодо постановлення окремої ухвали стосовно судді Рівненського окружного адміністративного суду, то апеляційний суд зауважує, що дійсно відповідно до приписів ч. 8 ст. 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

Однак, оскільки судом апеляційної інстанції таких порушень не встановлено, а доводи позивача зумовлені незгодою з процесуальним рішенням суду, то у задоволенні такої вимоги слід відмовити.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є такими, що підтверджуються за наслідками апеляційного перегляду, а тому ухвалу рішення суду першої інстанції від 27.11.2025 слід залишити без змін.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями ст. 90 КАС України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 268, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №460/5806/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха

Повне судове рішення складено 03.04.26