Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №352/841/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/841/26

Провадження № 1-кп/352/185/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026096250000013 від 18.02.2026 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, українця, з середньою освітою, не одруженого, депутатом не обирався, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

16.02.2026 близько 17:30 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в кафе "Бистриця", що за адресою: с. Загвіздя, вул. Липова, 149. Загвіздянської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

В цей час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на грунті довготривалих неприязних відносин розпочалась словесна суперечка з приводу виниклих непорозумінь, під час якої у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення фізичного болю потерпілій ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, на ґрунті довготривалих виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілої та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 долонею лівої руки наніс один удар в ділянку обличчя справа потерпілій, внаслідок чого ОСОБА_3 завдано сильного фізичного болю, однак не спричинено тілесних ушкоджень.

З огляду на зазначене, ОСОБА_2 вчинив умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1.1. 01.04.2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена у присутності захисника, щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім того, додано і заяву потерпілої ОСОБА_5 та її згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

2.1.2. Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

2.1.3. Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку доведена поза розумним сумнівом, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1. ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

4. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

4.1. Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та добровільне здійснення внеску на потреби Збройних Сил України в розмірі 8000 грн.

4.2. Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

5.1. Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

5.2. Обираючи вид та строк (розмір) покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» протягом життя не звертався та амбулаторну допомогу не отримує, за місцем проживання посередньо характеризується, здійснив добровільний внесок на потреби Збройних Сил України в розмірі 8000 грн.

Суд вважає відсутніми підстави для застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

З огляду на вищенаведене, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.126 КК України, покарання у виді штрафу, яке в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігатиме вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

6.1. Запобіжний захід ОСОБА_2 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

6.2. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

6.3 Питання речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

6.4. Витрати на залучення експертів відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

оптичний диск СD-R диск із відеозаписом з камер відеоспостереження кримінальному провадженню № 12026096250000013 від 18.02.2026 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1