Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №352/347/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/347/26

Провадження № 2/352/640/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

16.02.2026 року позивач звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що перебуваючи у шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 19.03.2020 року з відповідача стягуються аліменти в розмірі по 2000 грн щомісячно. Вказує, що з 2019 року ціни на комунальні послуги, одяг, продукти харчування, ліки, навчальне приладдя, тощо зросли, то такого розміру стягуваних аліментів не вистачає для задоволення потреб дитини. Доходу позивача не вистачає для утримання дочки. Тому просить стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання дитини у розмірі 1/4 від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Позивач у позовній заяві просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачу суд направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі, разом із позовною заявою з додатками, датою вручення яких, відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України, є 14.03.2026 року. Правом на подання відзиву не скористався.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 19.02.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.06.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 (а.с.4).

Згідно рішення Тисменицького районного суду від 19.03.2020 року у справі №352/2514/19 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 2000 грн щомісячно на дитину ОСОБА_4 (а.с.7-8).

У відповідності до витягів з реєстру Тисменицької територіальної громади від 13.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за однією адресою по АДРЕСА_1 (а.с.5,6).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК України).

Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

Таким чином, суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з огляду на нижчевикладене.

Так, судом враховано те, що на утримання дочки сторін, яка проживає разом із матір`ю, на підставі рішення суду стягуються аліменти в розмірі 2000 грн. З моменту ухвалення рішення суду, а саме з березня 2020 року, відбулося зростання рівня інфляції та відповідно збільшення цін на комунальні послуги, одяг, продукти харчування, ліки, навчальне приладдя, тощо.

З врахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Відтак слід змінити спосіб присуджених аліментів та стягувати в подальшому з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з часу набрання рішенням законної сили, що в свою чергу відповідає конкретним обставинам справи. Такий розмір аліментів буде відповідати закону, і не порушує прав і законних інтересів неповнолітньої дитини та відповідача.

А тому позов підлягає до задоволення.

VІІ. Судовий збір.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 1 331 грн 20 коп. з відповідача в дохід держави.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач крім задоволення позовних вимог також просила розподілити судові витрати. Зокрема такими є витрати на надана правничої допомоги, що були надані позивачу в рамках договору про надання правової допомоги №13 від 13.02.2026 року, який укладений між адвокатом Лютан З.Й. та ОСОБА_1 . Крім того на підтвердження наданих послуг позивач до позову додала акт передачі-приймання виконаних робіт №13/1 від 16.02.2026 року на загальну суму 3000 грн, з яких 500 грн – надання інформаційно-консультативних послуг та 2500 грн – складання позовної заяви, та квитанцію до прибуткового ордера №13/1 від 13.02.2026 року на суму 3000 грн, що були сплачені ОСОБА_1 адвокату Лютану З.Й. в рамках договору №13 від 13.02.2026 року.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на надання правничої допомоги у розмірі 3000 грн.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст.180,181,182,184,191 Сімейного кодексу України, ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», ст.4,5,12,13,81,82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст.263-265,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментівзадовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Тисменицького районного суду у справі №352/2514/19 від 19.03.2020 року та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у зміненому способі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Припинити стягнення аліментів, визначених рішенням Тисменицького районного суду від 19.03.2020 року у справі №352/2514/19, з дня набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. та 3 000 (три тисячі) грн витрат понесених на надання правничої допомоги.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене в повному обсязі 06.04.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.