Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №279/818/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/818/26 провадження №3/279/319/26

П О С Т А Н О В А

23 березня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно направленого ан розгялд суду протоколу, ОСОБА_1 27.01.2026 року о 10-53 год. в м.Коростені, вул.Гайдамацька,48 керував транспортним засобом "Seat Ibiza" д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. У встановленому законом порядку водію запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`ніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому закладі охорони здоров`я, однак останній відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР. Особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводится за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Зі змісту п.2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 не з`явився, пояснень та заперечень не надав, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Слобожанюк А.М. клопотав про закриття провадження в справі про адміністративне правпорушення, в якому вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 взагалі не керував вказаним у протоколі автомобілем. У матеріалах справи відсутнє будь яке підтвердження керування автомобілем ОСОБА_1 ..

Сторона захисту категорично не згодна з обставинами справи, які вказані в протоколі про

адміністративне ортвопорущення. Відповідно до відеозапису, наданого працівниками поліції:

Відеофіксація розпочалась о 10 год 56 ж 27.01.2026. На відеозаписі зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , під час якого останній, об 10 год. 58 хв., не розуміючи, що від нього вимагає працівник поліції, відмовляється проходити освідування на стан сп`яніння, вважаючи, що для такого освідування у поліцейського немає жодних підстав та бажає скористатися правовою допомогою, повідомляє, що є військовослужбовцем ЗСУ.

В подальшому, об 11 год 00 хв., ОСОБА_1 , повідомив поліцейського про те, що не відмовляється від проходження такого освідування в закладі охорони здоров`я, проте, поліцейські сказали, що раніше він уже відмовився і вже складаються матеріали.

В подальшому, поліцейські фактично відмовились доставити ОСОБА_1 в заклад

охорони здоров`я. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №10 від 27.01.2026 складеному об 12 год. 15 хв (час фактичного обстеження 11 год 50 хв) у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодних ознак сп`яніння ж виявлено.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 для притягнення до відповідальності за ст. 130 КупАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки задля забезпечення проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є необхідним здійснення зупинки транспортного засобу, а отже процедурі збирання доказів передують дії органу поліції, вчинення яких має відбуватись з дотриманням вимог закону, так як у матеріалах справи відсутній будь-який належний доказ, який би міг підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то відповідно і відсутній склад адмінітративного правопорушення.

З відеозапису, наданого працівниками поліції, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не можна дізнатися та достеменно переконатися, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Крім того, працівники поліції не мали права проводити огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки відповідно до ч. 1, ст..266 КУпАП чітко визначено коло осіб, котрі маються передбачене законом право на проведення огляду військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, а саме: посадові особи уповноважені на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Галах України або командир (начальник військової частини (установи, організацій підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формувань, а також правоохоронний орган спеціального призначення.

Разом з тим, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він військовослужбовець, однак працівники поліції у порушення вимог КУпАП склали протокол та інші документи, додані до нього.

Направлення, яке міститься у матеріалах справи, протокол складено о 11-07 год., однак з відеозапису нагрудної камери вбачається, що об 11-00 год. ОСОБА_1 повідомив про свою готовність пройти освідування у закладі охорони здоров`я, і в подальшому від такого освідування не відмовлявся, а саме, поліцейські прийняли рішення не проводити освідування у закладі охорони здоров`я. Виходячи з інструкції, ( відмова на місці акт огляду на місці, направлення до медичного закладу, відмова від поїздки до медичного закладу, протокол, отже ні протокол, ні додатки до нього не надавались на підіпис ОСОБА_1 ). На підставі вищевикладеного, додатки до протоколу про адмінітративне правопорушення є не допустимим доказом, так як огляд н стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог 266 КУпАП.

Отже, якщо з відезапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

З долученого до протоколу відеозапису вбачається, що відеозапис розпочинається 27.01.2026 року о 10-57 год., однак в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №576499 час вчинення правопорушення зазначено 10-53 год., відеозапис розпочинається з того, що працівник поліцї повідомляє ОСОБА_1 , що" вас було затримано за...", та пропонує пройти освідування, однак не називає ані ознак, ані підстав для проходження освідування. ОСОБА_1 запитує, на підставі чого він має проходити освідування, та відмовляється проходити освідування на місці та в медичному закладі. Пізніше ОСОБА_1 погоджується пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння, однак працівники поліції повідомили, що вже складають матеріали щодо вчинення правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, телефонують іншим працівникам поліції, щоб підвезли прінтер, та лише в автомобілі при складанні протоколу працівник поліції називає ознаки алкогольного сп`яніння, нібито наявні в ОСОБА_1 (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, та поведінка, що не відповідає обстановці). При цьому, поведінка водія була звичайною, адекватною, спілкування носило продуктивний характер, логічно пояснював свою позицію, був спокійний, коректний та врівноважений, ознак, які б свідчили про перебування в нетверезому стані, не проявляв.

Крім того, з матеріалів справи, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №576499 від 27.01.2026 року, розписки про роз`яснення прав та обов`язків, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 , відмовився від підпису на всіх зазначених матеріалах, однак з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 ознайомитись з вищевизаначеними матеріалами взагалі не пропонувалось.

Згідно Розділу II., п.5 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09.11.2015 № 1452/735: "Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки."

Однак, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не роз`ясювалась працівниками поліції процедура освідування на місці зупинки, та підстави проходження освідування в медичному закладі.

Розділом ІІ, п.9 передбачено, що "З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення".

Адвокатом Слобожанюком А.М. долучено висновок №10 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 27.01.2026 року, яким зафіксовано огляд ОСОБА_1 , проведений у медичному закладі 27.01.2026 року об 11-50 год.. Згідно протоколу, правопорушення вчинено о 10-53 год., тобто освідування проведено протягом двох годин, що передбачено інструкцією.

Згідно вказаного висновку, жодні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 виявлені не були. Зазначене свідчить про те, що під час зупинки ОСОБА_1 також не мав видимих ознак алкогольного сп`яніння, а оскільки таких ознак він не мав, то підстави для його освідування на стан сп`яніння були відсутні. Відповідно не може розцінюватись як відмова від проходження освідування на стан сп`яніння небажання особи проходити таке освідування за відсутності у неї явних ознак сп`яніння. Пропозиція водієві пройти відповідне освідування не має характеру превентивного заходу, а має бути пов`язана лише з реальними обставинами, що свідчать про перебування такої особи у стані сп`яніння.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»; п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України», заява №39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 263, 264 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя