Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №296/1056/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1056/26

1-кп/296/396/26

Вирок

Іменем України

06 квітня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026060640000001 від 01.01.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , з неповною вищою освітою, не працевлаштованої, заміжньої, яка на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , рухаючись по вулиці Бориса Тена в місті Житомирі, неподалік будинку №87, виявила на тротуарі банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , яка належала раніше їй незнайомій ОСОБА_10 , яка її згубила раніше.

У цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на викрадення офіційного документа, а саме - вищевказаної банківської картки, з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , скориставшись вільним доступом до майна, а також тим, що її дії не були помічені сторонніми особами, взяла з метою подальшого використання офіційний документ, а саме банківську кредитну картку АТ «Райффайзен Банк», видану на ім`я ОСОБА_10 , яка згідно зі статтею 1 Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні послуги», частини 4 статті 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», пункту 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом та засобом доступу до банківського рахунку, та, таким чином, викрала її з корисливих мотивів з метою подальшого зняття коштів з її рахунку.

Після чого ОСОБА_4 , утримуючи вказаний офіційний документ при собі, залишила місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 16.12.2025 року у достовірно невстановлений слідством час та місці, у ОСОБА_4 , яка мала при собі банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, а саме - грошових коштів з банківської платіжної картки АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_10 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 16.12.2025 року зайшла до магазину «TRASH», що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Вокзальна, 20, де, взявши товар на суму 724 грн. 59 коп. та використовуючи для оплати POS-термінал, переконавшись у тому, що для здійснення розрахунку не потрібно вводити ПІН-код до картки, о 13 годині 19 хвилин здійснила оплату товару на суму 724 грн. 59 коп.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 16.12.2025 року зайшла до магазину «Smoke Street», що знаходиться по вул. Київській, 89 а в місті Житомирі, де о 13 годині 39 хвилин здійснила оплату товару на суму 320 грн. 00 коп., о 13 годині 41 хвилині - оплату товару на суму 470 грн. 00 коп., о 13 годині 43 хвилини - оплату товару на суму 550 грн. 00 коп.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 16.12.2025 року зайшла до аптеки «АНЦ», що знаходиться по вул. Київській, 89 у місті Житомирі, де о 13 годині 50 хвилин здійснила оплату товару на суму 426 грн. 00 коп.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 16.12.2025 року зайшла до магазину «M-Точка» ТОВ «Склад Магазин», що знаходиться по вул. Київській, 122 у місті Житомирі, де о 13 годині 55 хвилин здійснила оплату товару на суму 324 грн. 58 коп.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 16.12.2025 року зайшла до магазину «РИНГ», що знаходиться по вул. Вокзальній, 6А, в м. Житомирі, де о 14 годині 30 хвилин здійснила оплату товару на суму 529 грн. 10 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , викрала з банківського рахунку ОСОБА_10 кошти в сумі 3344 грн. 27 коп., чим завдала їй майнової шкоди на зазначену суму.

27.01.2026 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та підозрюваною ОСОБА_4 , з участю її захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрювана ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри та обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Підозрювана ОСОБА_4 зобов`язалася під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри та обвинувачення беззастережно визнати свою винуватість у обсязі підозри та обвинувачення у судовому провадженні, сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме:

- за ч. 1 ст. 357 КК України в межах санкції відповідної статті у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- за ч. 4 ст.185 КК України в межах санкції відповідної статті у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

При цьому сторони вважають за можливе та погоджують застосування судом положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування основного призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку, тривалість якого визначає суд та з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України, перелік яких встановлює суд.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій ОСОБА_4 ..

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів нетяжких, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Потерпіла ОСОБА_10 звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі. Зазначила, що претензій до обвинуваченої вона не має та не заперечує щодо затвердження угоди. Крім того, вказала, що майнова шкода їй відшкодована в повному обсязі.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, в обсязі підозри та обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник повністю підтримала позицію обвинуваченої.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винною, згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком та тяжким злочином. Обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, вину визнала повністю, щиро розкаялася, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю її захисника ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України та своїми умисними діями, які виразились у

викраденні офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, за які належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Процесуальні витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 369, 374, 394, 314, 474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 27 січня 2026 року, укладену між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю її захисника ОСОБА_5 , про визнання винуватості.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.01.2026 року покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень;

- за ч. 4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку терміном на один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки відповідно до п. 3, 4 статті 76 КК України: повідомляти органи пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до органів пробації.

Речові докази по справі:

- DVD-R-диски – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- куртку чорного кольору з біркою «SLC», яку було повернуто ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, залишити власниці за належністю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_11