Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №185/3787/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3787/26

Провадження № 3/185/1472/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП для розгляду.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 953982 від 11 березня 2026 року, 11 березня 2026 року о 14.00 год. ОСОБА_1 знаходячись в тютюновому кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала торгівлю тютюновими виробами, без відповідних документів, які надають право ведення вказаної господарської діяльності чим порушила правила господарської діяльності.

Гр. ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 01 квітня 2026 року не з`явилась, була повідомлена належним чином. Судова повістка та SMS-повідомлення були направленні на адресу та номер телефону правопорушника, які зазначені в матеріалах справи.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи не є обов`язковою.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Положеннями ч. 1ст.164КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування,а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, що визначені, зокрема, Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб”, Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тощо.

За такого, протокол про адміністративне правопорушення обов`язково має містити посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність за ст. 164 КУпАП.

Диспозиція даної статті є бланкетною, а особа, яка визначенаст. 255 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов`язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.

Суть правопорушення це докладний опис події вчиненого проступку необхідний для її правильної кваліфікації, тобто для визначення статті Особливої частини Кодексу або статті закону, що передбачає адміністративну відповідальність за подібні діяння.

Під господарською діяльністю у Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб” розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ч. 2 ст.2 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб” суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до правової суті самих понять, визначених національним законодавством в сфері підприємницької діяльності, а саме: ст. 1 Закону України «Про підприємництво», ст. 1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» підприємницька діяльність, одним з обов`язкових ознак якої є систематичність її здійснення.

У постанові Пленуму ВСУ від 25.04.2003 року №2 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" Верховний Суд України роз`яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Матеріали справи не містять і належних доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_1 діяльності, яка містить ознаки господарської діяльності, тобто систематичної (регулярної, постійної) діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність, а не здійснення разового продажу.

Із матеріалів, що надійшли до суду, встановлено, що надійшло повідомлення на лінію 102 з приводу того, що у тютюновому кіоску реалізовуються тютюнові вироби без марок акцизного збору та ліцензії на здійснення продажу тютюнових виробів.

В той же час, в протоколі вказано, що ОСОБА_1 проваджувала господарську діяльність без відповідних документів.

В матеріалах справи відсутні будь-які пояснення заявника з приводу виявлених порушень.

Крім того, ОСОБА_1 могла і не бути суб`єктом господарювання, яка здійснює господарську діяльність, оскільки відсутня інформація про її працевлаштування в даному кіоску.

Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 953982 від 11 березня 2026 року, в порушення вимог ст.256 КУпАП, відсутня вказівка на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність; не конкретизовано обставини вчинення адміністративного правопорушення; не відображена систематичність дій особи по здійсненню господарської діяльності, що є обов`язковою ознакою вищевказаного адміністративного правопорушення, а також відсутня інформація щодо вартісного характеру наданих ним послуг, що є обов`язковою ознакою господарської діяльності.

Тому, даний протокол про адміністративне правопорушення, не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 в контексті положень ст.251 КУпАП.

Будь які інші докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 , як суб`єктом господарювання, певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону до матеріалів справи не додано.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оскільки складом правопорушення є наявність усіх об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд вважає, в даному випадку склад правопорушення відсутній.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, наведені обставини справи вказують на те, що в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 164, п. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.164 КУпАП закрити через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ О.О. ЩЕРБИНА