Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №202/3046/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/3046/26

1-кп/202/1219/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 розглянув у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026047210000110 від 13.03.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у місті Дніпропетровськ, громадянка України, незаміжня, маюча базову середню освіту, не маюча на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,-

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2026 року близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у квартирі АДРЕСА_2 , де в цей час знаходився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де під час спілкування між ними виник словесний конфлікт.

В ході конфлікту у ОСОБА_2 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, знаходячись у спальній кімнаті квартири, а саме біля шафи, перебуваючи в безпосередній близькості до ОСОБА_3 , сидячи на підлозі біля ніг останнього та тримаючи у лівій руці предмет, схожий на викрутку, завдала один удар гострою металевою частиною предмету по внутрішній частині лівого стегна ОСОБА_3 .

У результаті умисних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спричинено тілесне ушкодження у вигляді садна передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна в середній третині, що відповідно до п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року N? 6, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

В направленому обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченої, яку вона підписала в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , відповідно до якого вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згодна з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без її участі. У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваної, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_2 , не заперечує щодо розгляду обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без її участі згідно ч. 2 ст. 302 КПК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює пред`явлене їй обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

Протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.03.2026 року;

Протоколу проведення слідчого експерименту від 16.03.2026 року за участю потерпілого ОСОБА_3 , який проводився у приміщенні Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровьскій області, за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, буд.6. За допомогою статиста, продемонстрували, як саме сестра його цивільної дружини- ОСОБА_2 , спричинила йому тілесні ушкодження, за обставин, що мали місце 12.03.2026 приблизно о 14 год 30 хв. за адресою: м.Дніпро, вул.Яскрава, 17/152, а саме, коли ОСОБА_2 сиділа на колінах біля потерпілого, то дістала викрутку із шафи яка знаходилась поряд, та тримаючи її у своїй лівій руці, гострою металевою частиною вказаної викрутки нанесла ОСОБА_3 один удар по внутрішній частині лівого стегна зверху.

Висновку експерта від 852е, відповідно до якого у потерпілого виявлені тілесні ушкодження: садно передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна в середній третині, що спричинене від не менш одного удару твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо робочою поверхнею викрутки, в термін, на який вказую обстеження, тобто 12.03.2026 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесний ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: п.2.3.5 «Правил судово- медичного визнання ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6. Механізм виникнення встановленого тілесного ушкодження відповідає механізму його спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту, проведеного 16.03.2026 року, за участю потерпілого ОСОБА_3 .

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

ОСОБА_2 повина нести відповідальність за нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України..

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченої.

Так, обвинувачена не одружена, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима.

Обставиною, яка пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючі вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у виді штрафу.

Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_2 .

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази суду не надавались.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) гривень.

Речові докази: компактний диск «СD-R» з відеофайлами- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1