Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №211/7414/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Провадження № 2/211/943/26

ЄУН 211/7414/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді – Грубника О.М., за участю секретаря судових засідань Чернявської І.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат – Шемет І.О., звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, мотивуючи свої вимоги тим, що Вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року у справі №211/1063/24, обвинувачений ОСОБА_2 , визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.196 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує на те, що 25 грудня 2023 року, в нічний час, відповідач знаходився у дворі будинку АДРЕСА_1 , в якому він проживає, де побачив біля під`їзду №2 припаркований на частині земельної ділянки, вкритої щебеневим відсівом, автомобіль «Volkswagen E-Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , який належить його сусідці ОСОБА_1 (позивач). Вказана обставина обурила відповідача та останній, 25 грудня 2023 року приблизно о 01:45 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до зазначеного автомобілю, використовуючи даний малозначний привід, діючи із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в нахабному виявленні зневажливого ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних норм поведінки, діючи з особливою зухвалістю, почав наносити своїми руками удари по лівому боковому дзеркалу автомобіля. Враховуючи вказані обставини, в результаті протиправних дій позивачу було завдано матеріальну шкоду, сума якої, згідно висновку судового експерта №220/23 від 04.01.2024р. становить 33045,12 грн., та яку слід стягнути з позивача та моральну шкоду, яку позивач оцінює в 70000,00 грн.

Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року було постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи. Проте надали заяву до суду про розгляд справи без їх участі, за наявними матеріалами у справі. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач до суду не з`явився, причину неявки не повідомив, відзивів, заяв та клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Беручи до уваги вимоги ч.ч. 1,3 ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що Вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року у справі №211/1063/24, обвинувачений ОСОБА_2 , визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.196 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Вироком встановлено, що 25 грудня 2023 року, в нічний час, відповідач знаходився у дворі будинку АДРЕСА_1 , в якому він проживає, де побачив біля під`їзду №2 припаркований на частині земельної ділянки, вкритої щебеневим відсівом, автомобіль «Volkswagen E-Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , який належить його сусідці ОСОБА_1 (позивач). Вказана обставина обурила відповідача та останній, 25 грудня 2023 року приблизно о 01:45 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до зазначеного автомобілю, використовуючи даний малозначний привід, діючи із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в нахабному виявленні зневажливого ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних норм поведінки, діючи з особливою зухвалістю, почав наносити своїми руками удари по лівому боковому дзеркалу автомобіля, спричинивши тим самим численні механічні пошкодження кузова автомобіля. Після чого, ОСОБА_2 діючи з метою продовження свої протиправних дій з хуліганських мотивів, взяв вдома лопату, та вийшовши на подвір`я приблизно о 02:00 годині 25.12.2023, знову підійшов до вказаного автомобілю, продовжуючи свої дії з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, що виразилось в намірі пошкодити автомобіль "Volkswagen E-Golf", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , почав наносити хаотичні удари по вказаному автомобілю лопатою, яку тримав у руках, чим завдав власниці автомобілю – ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 22402,18 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Volkswagen модель E-Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Статтею 41Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 № ETS N 009 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч.1ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ч.3 ст.386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Таким чином, знищення та пошкодження належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв`язку із цим набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

Згідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини;2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказовий процес у цивільному судочинстві є важливим для вирішення кожної справи і загальнообов`язковим, оскільки без належного підтвердження необхідних обставин особа не отримає бажаного результату та не зможе повною мірою використати надані державою юрисдикційні гарантії захисту прав, свобод та інтересів осіб у разі їх порушення, невизнання або їх оспорення.

Належність та допустимість доказів визначають ст. ст.77,78 ЦПК України.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року, який набрав законної сили 09 травня 2024 року по справі № 211/1063/24, провадження 1кп/211/338/24/24, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2 , відповідно до висновку судового експерта №220/23 від 04.01.2024 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, автомобілю "Volkswagen E-Golf", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , заподіяні пошкодження: розбиті та деформовані всі складники зовнішнього лівого дзеркала заднього виду, вм`ятини та розрив металу в задній частині панелі даху, вм`ятина в задній верхній частині з пошкодженням лакофарбового покриття верхньої лівої боковини зовнішньої панелі, пошкодження лакофарбового покриття в верхній частині та вм`ятина в верхній лівій частині спойлера двері задка, вм`ятина металу в задній верхній частині верхньої правої боковини зовнішньої панелі, та як наслідок власниці автомобілю – ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду на суму 22 402,18 грн.

Відповідно до висновку експерта №220/23 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 04 січня 2024 року, вартість матеріального збитку заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 складає 33045,12 грн. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 складає 40679,74 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні докази в їх сукупності, за наявності вироку суду відносно ОСОБА_2 , який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України, та вироком суду встановлено як факт заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди так і розмір заподіяної шкоди власниці автомобілю – ОСОБА_1 , вирок суду набрав законної сили, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За приписами ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.3,10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Позивач зазначає, що протиправними діями відповідача, який свідомо порушив права позивача, як власниці майна, було спричинено моральну шкоду її здоров`ю, оскільки під час того, як вона намагалася поновити порушені права, її життя було перенасичено негативними емоціями та переживаннями, що призвело до погіршення стану здоров`я. Автомобіль, який було пошкоджено, був необхідним засобом пересування і є важливою частиною повсякденного життя позивачки, яка використовує його для поїздок на роботу, вирішення особистих і сімейних справ, поїздок до лікарні, допомоги близьким тощо. Пошкодження автомобіля призвело до значних незручностей, змусило змінити звичний спосіб життя позивачки, скасувати важливі поїздки. Шкода була завдана навмисно, що підірвало відчуття безпеки позивачки, викликало постійне нервове напруження, погіршило психоемоційний стан.

Зважаючи на вищевказане, суд приходить до висновку, що позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із пошкодженням її особистого майна.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з того, що не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного і душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз і його визначення не піддається математичним формулам, а тому суд, враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, встановлені обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають частковому задоволенню в розмірі 20000,00 грн.

Крім того, ч.1 ст.141 ЦПК України визначає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 346,06 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,12,13,76-81,141, 259, 263-265,268, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок вчинення злочину у розмірі 22402,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану внаслідок вчинення злочину у розмірі 20000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 346,06 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя О.М.Грубник