Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №173/411/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/411/26

Номер провадження2/173/988/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача, адвоката Бєліка Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Бєлік Андрій Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтуваннях позову зазначає, що 14.09.2018 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Від шлюбу у сторін народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружнє життя у них не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, будь – які спроби примиритися не дали бажаних результатів. Вже тривалий час вони припинили подружні стосунки та ведення спільного господарства. Сім`я фактично розпалася, а шлюб носить лише формальний характер.

Провадження у справі відкрито 18.02.2026.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, на розірвання шлюбу згоден. Просив шлюб розірвати, але відмовити у стягненні судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Наведене вище положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

В свою чергу, згідно ст.ст. 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Як встановлено судом, 14 вересня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстрований Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис за № 588.

Подружжя має спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюбних стосунків подружжя не підтримує, спільне господарство не веде. Також вбачається, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.

При цьому, суд зауважує на тому, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний " засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, зважаючи на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.

Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачем не ставиться питання про відновлення дошлюбного прізвища.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір, пов`язаний з розглядом справи, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, п.6 ч.1 ст. 264, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача, адвоката Бєліка Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14.09.2018 Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис за № 588 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя А.В. Островерхова