Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №932/3387/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/3387/26

Провадження № 3/932/894/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із УПП в Дніпропетровській області ДПП, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603334 від 01.03.2026 року, ОСОБА_1 , 01.03.2026 року о 04:45 год. у м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 22 , керував транспортним засобом «Lexus-ES350», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Drager» на місці зупинки авто, зі згоди водія Результат, 1,46‰, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив провадження по справі закрити, оскільки на місці зупинки транспортного засобу в нього не запитали згоду з результатом тесту на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим був позбавлений права пройти медичний огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. З результатом він категорично на місці зупинки не погодився і не погоджується з результатом алкотестеру, але через необізнаність і ненадання можливості звернутися за юридичною допомогою на місці події, не зміг реалізувати своє право на захист.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603334 від 01.03.2026 року, ОСОБА_1 , 01.03.2026 року о 04:45 год. у м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 22, керував транспортним засобом «Lexus-ES350», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Drager» на місці зупинки авто, зі згоди водія Результат, 1,46‰, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без номера та без дати), відповідно до якого за допомогою «Drager Alcotest 6820 ARHK-0044», проведений огляд, проба позитивна – 1,46 ‰. В графі «З результатами згоден» зазначено – відмовився від підпису. Також зазначено посаду особи, яка склала акт, та вчинено підпис;

- тест № 3427 від 01.03.2025 року (прилад ARHK 044, принтер № ARНН – 0744), деталі аналізу – 1,46 ‰;

- рапорт інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП від 01.03.2025 року;

- відеозапис від 01 березня 2026 року, яким зафіксовано рух транспортного засобу «Lexus-ES350», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , діалог працівників поліції з ОСОБА_1 . Потім працівник поліції запропонував ОСОБА_1 продути алкотестер, проти чого останній не заперечував. Після продуття алкотестеру був відображений результат – 1,46‰, і співробітники поліції, навіть не пересвідчившись, чи згоден ОСОБА_1 із отриманим результатом та чи не бажає він скористатися своїм правом пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, повідомляють останньому, що відносно нього буде складений протокол за ст. 130 КУпАП, після чого складають документи і ознайомлюють ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з врахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа «Озтюрк проти Німеччини», «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства»).

При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».

Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення, повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що за ч.1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона вказаного вище складу адміністративного правопорушення полягає у тому, що особа має керувати транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, працівники поліції повинні представити суду докази того, що вони встановили факт керування автомобілем особою, в якої наявні вищеописані ознаки, дотримуючись встановленого законом порядку, запропонували особі пройти огляд на обумовлений вище стан на місці зупинки чи в медичному закладі, на що вказана особа погодилася або ж відмовилися, і відповідно у випадку проходження такого огляду чи у випадку відмови від проходження таке повинно бути належним чином зафіксовано та може бути доказом, що підтверджує вину особи.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Діючим законодавством передбачено, що посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять у собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

Суд, у свою чергу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, та з диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП, і лише після цього дійти висновку, чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603334 від 01.03.2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 , 01.03.2026 року о 04:45 год. у м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 22, керував транспортним засобом «Lexus-ES350», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Drager» на місці зупинки авто, зі згоди водія Результат, 1,46‰, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол складений і підписаний уповноваженою на те особою – співробітником поліції, в графі 14 (Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення) «відмовився».

Дослідженому у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження по справі, оскільки співробітники поліції не роз`яснили йому, що він має право пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, від чого він би не відмовився, а навпаки наполягав би на такому огляді саме у закладі охорони здоров`я, так як вважає такий огляд більш достовірним.

Даючи оцінку даному твердженню, з урахуванням наданих на підтвердження винуватості ОСОБА_1 доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок), в редакції, яка діяла на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

Пунктом 6 Порядку, передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

За приписами п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Згідно з вимогами п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/2785, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Таким чином, нормами законодавства передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поліцейський зобов`язаний запропонувати провести на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (ч.2 ст. 266 КУпАП), а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами поліцейський повинен направити водія в найближчий заклад охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння за встановленою законом формою направлення (ч 3 ст. 266 КУпАП).

Аналізом вищенаведених положень нормативно-правових актів встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поліцейський зобов`язаний запропонувати провести на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, поліцейський повинен направити водія в найближчий заклад охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння за встановленою законом формою направлення. При цьому огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду має бути проведений в присутності поліцейського, інакше такий огляд буде вважатись недійсним.

Враховуючи вищевказане та зважаючи на те, що ОСОБА_1 не висловив згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, але через не роз`яснення співробітниками поліції можливості пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, суд вважає, що останній був неправомірно позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 266 КУпАП, тобто було грубо порушене право ОСОБА_1 на захист.

Таким чином, під час розгляду справи було встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння співробітниками поліції був проведений без додержання вимог ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, тобто не здобуто беззаперечного належного доказу, що підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, що йому інкриміновано в провину, хоча долучення належних та беззаперечних доказів на підтвердження висунутого обвинувачення належить до компетенції та обов`язку уповноваженої особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не була доведена належними доказами поза розумним сумнівом, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,.

На підставі викладеного, ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя