Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №199/1567/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №199/1567/26

Суддя: СПАЇ В. В.

Справа № 199/1567/26

(2/199/3197/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

06.04.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданим позовом в останньому заявлено вимогу про зміну способу стягнення аліментів: позивач просила суд змінити спосіб стягнення аліментів,які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2016 р. та стягувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу) відповідача, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

Позов обґрунтований тим, що відповідач є платником аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.216 р. присуджені до сплати аліменти в розмірі 1500,00 грн.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, на цей час розмір аліментів не забезпечує мінімальних потреб на утримання дитини: стягнута судом в 2016 р. сума аліментів у розмірі 1500 грн. на дитину не забезпечує належне матеріальне утримання та фізичний розвиток дитини, оскільки на забезпечення елементарних потреб дитини щомісяця позивач витрачає близько 8 000,00 грн. (одяг, взуття, лікування, освіта, відвідування розважальних закладів, фонди в школі, харчування, транспорт та ін.), а в серпні-вересні ці витрати сягають більше 12 000 грн., у зв`язку з необхідністю купувати речі та канцелярію для ліцею.

Відповідач позов визнав частково: в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), оскільки має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначив у відзиві на позовну заяву, та просив суд це врахувати.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 – 80 ЦПК України, сторони по даній справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Шлюб між батьками припинений в результаті в результаті його розірвання на підставі рішення суду, дитина мешкає разом з матір`ю.

Відповідач є платником аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1500,00 грн., які присуджені рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська 08.12.2016 р. (справа 199/8312/16-ц).

Відповідач також є батьком іншої дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Позивач наполягає на зміні способу стягнення аліментів з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач визнав позов частково: в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), адже має на утриманні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Правовідносини між учасниками справи виникли із сімейних відносин: із обов`язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття та права одного з батьків – одержувача аліментів на зміну способу стягнення аліментів.

Суд, дослідивши докази, надані в порядку ст.ст. 76 – 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Враховуючи зміст статті 181 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним: спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення.

Вочевидь, що нормальне існування людини, функціонування її організму та збереження її здоров`я потребує матеріальних цінностей (грошових коштів) для придбання набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних потреб людини. Матеріальних цінностей потребує навіть мінімально прийнятий рівень життя (ч. 3 ст. 82 ЦПК України).

Як встановлено судом, неповнолітня дитина – ОСОБА_6 проживає з позивачем.

Дитина має право на достатній рівень матеріального забезпечення: відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Судом встановлено, що розмір аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 становить 1 500,00 грн., які присуджені рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2016 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Суд погоджується зі слушністю доводів позивача на те, що право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, задовольняючи позов частково, суд враховує встановлений судом факт, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого також повинен утримувати, у зв`язку з чим для суду наявні підстави для визначення наступного розміру частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка стягуватиметься на утримання ОСОБА_4 – 1/6.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України).

Судові витрати компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 19, п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 6 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття задовольнитичастково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2016 р. (справа №199/8312/16-ц), та стягувати щомісяця зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Судові витрати компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дата складення повного судового рішення 06.04.2026 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї

Оригінал: reyestr.court.gov.ua