Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №158/3136/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 158/3136/25

Провадження № 2/161/1933/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гриня О.М.,

за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Крупінської Н.Л.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина.

1.1. Позиція позивача

20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 , третя особа), про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним (далі дослівно).

« ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29 травня 2000 року позивач розірвала свій попередній шлюб з ОСОБА_3 в Ківерцівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

22 липня 2016 року ОСОБА_1 познайомилась з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та почали спільно проживати і вести побут однією сім`єю як чоловік та жінка без зареєстрованого шлюбу в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 свій попередній шлюб із ОСОБА_5 , розірвав відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2013 року. Рішення набрало законної сили.

ОСОБА_4 є батьком , а ОСОБА_5 є матір`ю відповідача ОСОБА_6

3 22 липня 2016 року ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , спільно проживали переважно в АДРЕСА_1 . Спільно харчувались, вели господарство, обробляли земельну ділянку на території будинковолодіння, облаштовували спільне житло. Це підтвердять сусіди як свідки у тому числі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Будинколодіння що в АДРЕСА_1 належить як спадщина після смерті матері ОСОБА_4 та його рідній сестрі. Документи усі знаходяться в будинку доступу до якого позивач в даний час не має.

Позивач оплачувала комунальні послуги за будинковолодіння в якому спільно проживала з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_9 відносилась до позивача як до невістки. В свою чергу ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_4 доглядати за його матір`ю, годувати її, лікувати і т.д. Позивач допомогла з обрядом її поховання.

Двоюрідні сестри ОСОБА_10 , а саме : ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 теж сприймали позивача як рідну людину, а саме його дружину та спілкуються з нею по цей час. (додано копії фото та скрін смс повідомлень).

3 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримали запрошення для поїздки до Польщі де працювали на сезонних роботах не один рік (копії запрошень за 2020 рік додано до позовної заяви).

ОСОБА_4 був призваний під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 01 березня 2022 року.

23 липня 2025 року ОСОБА_4 , який перебував на посаді кулеметника 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу (з охорони та оборони об`єкта № 5) стрілецької роти (з охорони та оборони важливих державних об`єктів № 5, № 6) військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 солдат військової служби під час виконання бойового завдання беручи участь в обороні держави України та стримуванні збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Удачне, Покровського району, Донецької області внаслідок бойового зіткнення з противником зник безвісти. Про що відповідач отримала сповіщення.

08 серпня 2025 року відповідач із своїм чоловіком прибули для постійного проживання (з їх слів в АДРЕСА_1 , де проживала позивач.

Відповідач змусила позивача вийти з території будинковолодіння, не надавши можливості взяти речі першої необхідності та усе інше яке як самостійно так і разом з ОСОБА_4 придбали.

Позивач звернулась в поліцію (додано витяг з ЄРДР).

Відповідач змінила замки в будинку та заперечує будь-яку присутність ОСОБА_1 як фактичної дружини ОСОБА_4 .

Залишились в будинку одяг, речі , документи, побутова техніка, продукти харчування і т.д. які належать позивачу , які вона роками набувала для свого існування і по даний час не може повернути. Через протиправні дії відповідачки та її чоловіка позивач залишилась без вищеперерахованого.

Встановити ознаки подружніх відносин можливо, зокрема веденням спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї, наявність усталених відносини, що притаманні подружжю, спільне проживання.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Тому позивач звертається до суду.

Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦІК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦІК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України : Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім`ї має одинока особа.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 74 Сімейного кодексу України передбачено:

Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.».

На підставі вищенаведеного позивач просить суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 23 липня 2025 року під час виконання бойового завдання беручи участь в обороні держави України та стримуванні збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Удачне, Покровського району, Донецької області внаслідок бойового зіткнення з противником зник безвісти, з 22 липня 2016 року до 23 липня 2025 року включно.

1.2. Позиція відповідача ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , у письмовому відзиві позовні вимоги заперечила.

Заперечення відповідача обґрунтовані наступним (далі дослівно):

«Позивач зазначає, що з моїм батьком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно проживає з 22 липня 2016 року. Проте, я так не вважаю. У розмові батько жодного разу не згадував позивача, а на запитання про його особисте життя завжди відповідав, що не перебуває ні з ким у стосунках. Окрім того, до 01 березня 2022 року, коли ОСОБА_4 був призваний під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , я навідувала батька за адресою: АДРЕСА_2 три, чотири рази на рік і гостювала протягом одного чи двох днів з сім`єю та жодного разу ні позивача, ні її речей у будинку не бачила.

Після 01 березня 2022 року батько повідомив, що за час його відсутності за будинком наглядатиме людина.

Коли я отримала звістку, що батько зник безвісти 23 липня 2025 року та 08 серпня 2025 року прибула із своїм чоловіком в АДРЕСА_2 , в будинку виявила лише капці та кілька елементів жіночого літнього одягу (кілька футболок та кофт).

Зі свідчень сестри ОСОБА_4 , ОСОБА_11 позивач проживала у себе, а мій батько проживав у себе, хоча позивач з батьком товаришували.

Існують голосові повідомлення від ОСОБА_11 , які спростовують факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що буде заявлено у підготовчому судовому засіданні.».

З цих підстав відповідач просила в задоволенні позову відмовити повністю.

1.3. Позиція третьої особи Військова частина НОМЕР_1 .

Третя особа письмових пояснень суду не подавала, свою позицію, щодо заперечення чи визнання позову не висловила.

1.4. Рух справи.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2025 року справу було направлено за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2025 року справу прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 11 грудня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

24 березня 2026 року судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частини якого були проголошені 02 квітня 2026 року.

1.7. Позиція сторін у судовому засіданні.

Позивач та її представник, у судовому засіданні, в якому суд перейшов до стадії ухвалення рішення, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи покладався на розсуд суду.

ІІ. Мотивувальна частина.

2.1. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

2.2.1. Письмові докази.

Судом, з врахуванням спірних правовідносин, встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , є пенсіонером за віком та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 08, 12-13).

На підтвердження обставин, які ОСОБА_1 просить суд встановити, остання надала квитанції про сплату комунальних платежів, відповідно до яких ОСОБА_1 протягом 2025 року сплачувала комунальні платежі як клієнт за платника ОСОБА_4 за адресою надання комунальних послуг: АДРЕСА_2 (а.с. 19 - 22).

Із наданих суду світлин та скріншотів переписок (а.с. 23 - 26) суд зазначає, що на жодній світлині не зображено ОСОБА_1 , що остання також підтвердила у судовому засіданні, а скіріншоти переписок містять лише одне повідомлення при цьому не можливо встановити жодних даних його відправника та отримувача.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_5 перебував у зареєтрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2013 року було розірвано.

Відповідач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 , що визнається та не заперечується сторонами.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 23 липня 2025 року під час виконання бойового завдання беручи участь в обороні держави України та стримуванні збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Удачне, Покровського району, Донецької області внаслідок бойового зіткнення з противником зник безвісти про, що було повідомлено його дочку ОСОБА_2 (а. с. 16).

10 серпня 2025 року було зареєстроване кримінальне провадження за заявою ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 126 КК України № 12025035590000144 по факту того, що 09 серпня 2025 року близько 09:00 ОСОБА_13 перебуваючи на східцях поблизу вхідних дверей будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2 під час словесного конфлікту який виник на грунті особистих неприязних відносин, наніс один удар кулаком правої руки в область лівого передпліччя ОСОБА_1 , спричинивши останній фізичний біль, не завдавши тілесних ушкоджень (а.с.14).

2.2.2. Покази свідків та усні пояснення сторін.

2.2.2.1. Покази свідків позивача.

В ході судового розгляду було допитано в якості свідка сторони позивача ОСОБА_14 , сусідку зниклого безвісти ОСОБА_4 яка показали наступне.

З ОСОБА_1 знайомі орієнтовно 10 років, познайомились коли ОСОБА_1 почала проживати із ОСОБА_4 .

Свідок вказала, що вона постійно бачила ОСОБА_1 на подвір`ї домоволодіння ОСОБА_4 , остання вела домашнє господарство а саме (обробляла город, прала речі, займалась побутом), свідок також зазначила, що при похованні матері ОСОБА_4 останній сказав, що буде звертатись до ОСОБА_1 за фінансовою допомогою. Коли ОСОБА_4 мобілізували то саме ОСОБА_1 займалася господарством.

Також свідок вказала, що матір ОСОБА_4 казала, що останній саме після знайомства із ОСОБА_1 перестав зловживати алкогольними напоями, а відповідачку ОСОБА_2 вона бачить 3-й раз в життя, перши раз на похоронах матері ОСОБА_4 , другий раз після зникнення ОСОБА_4 за його місцем проживання.

2.2.2.3. Усні пояснення сторін.

У судовому засіданні позивачка вказала, що метою встановлення спірного факту є допомога у розшуку зниклого безвістиОСОБА_4 і необхідність забрати особисті та побутові речі, які залишилися у будинку ОСОБА_4 .

Представниця позивачки вказала, що ціллю встановлення даного факту є можливе подальше звернення із позовами, щодо соціальних виплат та щодо майна, як дружини зниклого безвісти ОСОБА_4 .

Відповідачка підтримала свої пояснення викладені у відзиві на позовну заяву.

2.3. Позиція суду.

2.3.1. Щодо позовних вимог про встановлення факту.

Як встановлено в судовому засіданні 24 березня 2026 року та згідно позовної заяви метою встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який 23 липня 2025 року під час виконання бойового завдання беручи участь в обороні держави України та стримуванні збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Удачне, Покровського району, Донецької області внаслідок бойового зіткнення з противником зник безвісти, з 22 липня 2016 року до 23 липня 2025 року включно є необхідність ОСОБА_1 забрати з домоволодіння ОСОБА_4 залишені в будинку одяг, речі , документи, побутову техніку, продукти харчування і т.д. які належать позивачці, які вона роками набувала для свого існування і по даний час не може повернути, через протиправні дії, на її переконання, відповідачки та її чоловіка, а також, згідно позиції адвоката для можливості подальшого звернення до суду із вимогами щодо соціальних виплат та майна.

Вирішуючи позовні вимоги в цій справі суд звертає увагу на неможливість застосування до даних правовідносин правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 згідно якої справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

Такий висновок судом зроблено з тих підстав, що станом на дату розгляду цієї справи ОСОБА_4 є військовослужбовцем, який зник безвісти та, оскільки метою даного позову не є підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, а є фактично встановлення обсягу спільно нажитого майна та його поділ чи витребування із чужого незаконного володіння.

Отже до таких правовідносин підлягає застосування правова позиція Великої Палати Верховного Суду висловлена у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц.

Так у правовій позиції висловленій у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/116920101 ) Велика Палата Верховного Суду погодилась з тим, що особа, яка вважає себе власником майна (або його частини), може здійснити захист свого цивільного права, обґрунтувавши в позові підставу позовних вимог про поділ майна тим, що воно набуте за час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю. Позовні вимоги про поділ майна, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності є ефективним способом захисту прав, здатним справедливо та без занадто обтяжливих для сторін судових процедур вирішити цивільну справу. Заявлення у таких справах позовного провадження окремої вимоги про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу не здатне забезпечити захист прав власника.

В межах даної справи ОСОБА_1 обґрунтовуючи свої позовні вимоги наводить ряд обставин та доводів, які на її думку підтверджують факт її проживання із ОСОБА_4 , як чоловіка та дружини однією сім`єю без реєстрації шлюбу, проте не ставить жодної вимоги до відповідача майнового характеру у вигляді витребування спільно нажитого із ОСОБА_4 майна чи про поділ такого майна, як такого, що набуте в результаті їх спільного з ОСОБА_4 проживання.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача щодо можливого її подальшого звернення із позовами щодо соціальних виплат чи майна, оскільки суд вирішує лише спір, який повинен існувати станом на дату розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не може бути задоволена, оскільки встановлення такого факту має відбуватися при мотивуванні судового рішення, яким вирішується певна майнова вимога позивача, до прикладу витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ майна тощо, тобто у даному випадку ОСОБА_1 обрано неналежний та неефективний спосіб захисту своїх майнових інтересів.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (п. 6.21.), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (п. 54), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (п. 99), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (п. 76), від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (п.6.56.), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (п. 8.46.), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (п. 155)).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбувідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачем у справі є:

ОСОБА_1 : дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачем у справі є:

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено та підписано 06 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Олександр ГРИНЬ