Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №560/18295/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18295/25

РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн у розмірі 1,115 (зі збереженням коефіцієнтів у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796), починаючи з 22.05.2025 для забезпечення індексації пенсії.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести починаючи з 22.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (зі збереженням коефіцієнтів у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 рр., в розмірі 9118,81 гривень. Однак, позивачу пенсія не була проіндексована на підставі постанов КМУ №118, №168, №185. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що з 01.03.2025 органами Пенсійного фонду України проведено перерахунки пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Зазначені перерахунки пенсій проведено шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії (7994,47 грн), на коефіцієнт 1,115 (7994,47 грн х 1,115 = 8913,83 грн). Вказує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №560/9592/24 не зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в подальшому здійснювати перерахунки пенсії з урахуванням індексації та те, що середня заробітна плата позивачки більше, ніж на виконання постанови № 209, відтак вимога позивачки щодо проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, є безпідставною. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як особа з інвалідністю II групи загального захворювання, та згідно з поданою заявою від 03.01.2021 з 03.12.2020 отримує пенсію по інвалідності, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 рр., в розмірі 9118,81 гривень.

Позивачу пенсія не була проіндексована на підставі постанов КМУ №118, №168, №185.

На звернення позивача відповідач листом повідомив про те, що згідно з Порядком № 124 внаслідок індексації пенсія Позивача не підлягала підвищенню. А тому з 01.03.2025 на підставі підпункту 6 п. 2 Постанови КМУ №209 індексація пенсії позивача була здійснена лише з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0575, а не 1,115.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV законодавцем визначено, що розмір та порядок такого щорічного збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного Законом.

На виконання цієї делегованої норми Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою від 20.02.2019 № 124 (далі Порядок № 124).

Пунктом 5 Порядку № 124 визначено механізм, згідно з яким перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року (тобто величини 3764,40 грн) на відповідний коефіцієнт.

Аналізуючи співвідношення наведених норм, суд дійшов висновку про наявність правової колізії між нормою Закону (ст. 42 Закону № 1058-IV) та нормою підзаконного нормативно-правового акта (п. 5 Порядку № 124).

Так, Закон № 1058-IV імперативно та безальтернативно вимагає збільшувати (індексувати) саме той показник середньої заробітної плати, який фактично брався до уваги та враховувався для обчислення розміру пенсії конкретної особи в момент її призначення (у випадку позивача це показник за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн).

Натомість, Порядок № 124 запроваджує штучний підхід, зобов`язуючи індексувати єдину для всіх, умовно-базову величину станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), яка до фактичного розрахунку пенсії Позивача не має жодного відношення.

Частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, відповідно до якого у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Оскільки Порядок № 124 є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України, його положення не можуть суперечити нормам Закону № 1058-IV, який має вищу юридичну силу. Відтак, у цій справі суд повинен застосовувати норми прямої дії, викладені у статті 42 Закону № 1058-IV.

Зазначена позиція суду повністю узгоджується зі сталою та обов`язковою судовою практикою найвищої судової інстанції у низці постанов, зокрема, від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24.

Згідно з висновками Верховного Суду, делегування Кабінету Міністрів України повноважень визначати «порядок» збільшення показника заробітної плати означає право Уряду встановлювати механізм, послідовність та розмір коефіцієнта, але не надає Кабінету Міністрів України права змінювати саму сутність (об`єкт) індексації, визначену Законом.

Індексація пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV має проводитися шляхом послідовного збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 1 жовтня 2017 року.

Положення абзацу першого пункту 5 Порядку № 124, які запроваджують цю «заморожену» базу (3764,40 грн), прямо не відповідають імперативним вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, а тому не підлягають застосуванню судами при вирішенні спорів про захист соціальних прав.

Отже, системний аналіз наведених норм та висновків Верховного Суду свідчить про те, що для проведення індексації пенсії позивача підповідач повинен був як базову величину використовувати показник 9118,81 грн, і саме до нього застосовувати щорічні коефіцієнти збільшення, що затверджувалися відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Так, постановами Кабінету Міністрів України було установлено такі загальні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати:

від 16.02.2022 № 118 (на 2022 рік) у розмірі 1,14;

від 24.02.2023 № 168 (на 2023 рік) у розмірі 1,197;

від 23.02.2024 № 185 (на 2024 рік) у розмірі 1,0796;

від 25.02.2025 № 209 (на 2025 рік) у розмірі 1,115.

Згідно з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124, кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати. Тобто, законний механізм індексації передбачає послідовне множення базового показника на відповідні щорічні коефіцієнти.

Отже, застосування відповідачем під час індексації у 2025 році заниженого коефіцієнта 1,0575 (замість загального 1,115) до пенсії позивача є прямим звуженням змісту та обсягу його існуючих прав на індексацію, що суперечить статті 22 Конституції України.

Такий підхід органу Пенсійного фонду, на переконання суду, є прямим порушенням її конституційного права на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення, гарантованого статтею 46 Основного Закону. Оскільки повноцінного та законного перерахунку здійснено не було, суд констатує допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Оцінюючи доводи сторін, суд керується нормами КАС України. Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у цій справі не надав суду належних та переконливих доказів правомірності своїх дій та не спростував доводів позивача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на нормах Закону, підтверджуються сталою та актуальною практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах, а обраний позивачем спосіб захисту є ефективним. Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату недоотриманих сум.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн, тому вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2025 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн у розмірі 1,115 (зі збереженням коефіцієнтів у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести починаючи з 22.05.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (зі збереженням коефіцієнтів у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796), з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський