Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №460/4704/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2026 року м. Рівне№460/4704/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо виплати одноразової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 не в повному обсязі та зобов`язання виплатити невиплачену частину одноразової грошової винагороди у розмірі 666666,67 грн на підставі абз.4 п.4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовослужбовцем, який у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби та брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнних (бойових) дій. Повідомлено, що відповідач на виконання постанови КМУ від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" виплатив йому одноразову грошову допомогу у розмірі 333333,33 грн, однак у виплаті решти вказаної винагороди у розмірі 666666,67 грн йому було відмовлено. Вважає такі дії відповідача протиправними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 19.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивачем не доведено факту безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою КМУ від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", а отже підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 666666,67 грн у відповідача немає. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

На адресу суду також надійшла відповідь на відзив, згідно з якими позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії – снайпер.

26.08.2025 позивач подав рапорт до командування військової частини НОМЕР_1 з клопотанням щодо направлення подання та відповідних документів для здійснення виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. грн відповідно до п.4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», як військовослужбовцю, який у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

За результатом розгляду рапорту на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.09.2025 №1021-ОС ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 11.02.2025 №153, у розмірі 333333,33 грн.

Листом від 14.10.2025 відповідач у відповідь на адвокатський запит повідомив позивачу, що сума одноразової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах за 81 день такої участі в період з 24.02.2022 по 12.02.2025, нарахована із розрахунку 2/6 від 1 млн грн та склала 333333,33 грн.

06.02.2026 позивач подав рапорт про виплату решти одноразової грошової допомоги у розмірі 666666,67 грн.

Листом від 20.02.2026 начальник НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України повідомив позивача про відмову у задоволенні рапорту, оскільки вказана винагорода вже була виплачена у повному розмірі на підставі протоколу засідання робочої групи від 15.09.2025 №5 пропорційно часу проходження служби із розрахунку 1/д від 1 млн грн за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районі ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), всього за 60 днів. При цьому, зазначено, що наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 29.01.2026 №26 «Про організацію виплати одноразової грошової винагороди» не передбачено повторного розгляду питання про виплату одноразової винагороди в разі подання військовослужбовцем будь-яких нових даних, які могли вплинути на її розмір та вказано, що в разі незгоди з прийняти рішенням в частині розміру виплаченої у вересні 2025 року одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, його може бути оскаржено до суду.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати такої одноразової грошової винагороди у неповному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується і виходить з такого.

Згідно із ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом ч.1 та ч.3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 6 ст.2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII)).

За правилами ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі - постанова №153).

Згідно з пп.1 п.3 постанови №153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 цієї постанови установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Збройних Сил, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

Водночас, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою №153, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) така одноразова грошового винагорода виплачується в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій та проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, починаючи з 16.11.2023, що підтверджується довідкою №08/3825-Г від 07.08.2025 та копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 30.08.2023.

За змістом довідки Військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2026 №08/167 ОСОБА_1 в період з 10.05.2024 по 16.06.2024, з 29.08.2024 но 01.09.2024, з 07.01.2025 по 08.05.2025. з 04.06.2025 по 09.06.2025. з 21.10.2025 по 04.11.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з довідкою гарнізонної ВЛК №1671 від 07.08.2025 ОСОБА_1 встановлено діагноз: Залишкові явища після мінно-вибухової травми (16.04.2023): вогнепальних осколкових сліпих поранень шиї з пошкодженням гортані, м`яких тканин задньої поверхні лівого стегна та підколінної ділянки з масивним дефектом м`яких тканин, пошкодженням малогомілкового та великогомілкового нервів лівої кисті з переломом проксимальної фаланги V пальця та V п`ясткової кістки, операцій: первинної хірургічної обробок ран. нижньої трахіостомії (16.04.2023), діафіксацію Кіршнера перелому проксимальної фаланги п`ятого пальця лівої кисті (17.04.2023), ренгеноваскулярної емболізації дисекційно уражених лівих язичної та лицевої артерій (17.04.2023), некректомії проксимальної третини лівого стегна (18.04.2023), повторних хірургічних обробок (20.04.2023, 01.05.2023, 12.06.2023) - у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, зміцнілого кісткового мозолю, посттравматичної невропати малогомілкового, великогомілкового та лівого великогомілкового нервів. з незначно вираженими сенситивними розладами, наявності множинних сторонніх тіл металевої щільності м?яких тканин шиї в ділянці рогу під' язикової ділянки без порушень функцій та V пальця лівої кисті з незначним порушенням функції. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до висновку акту розслідування нещасного випадку, що стався 16.04.2023, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 08.07.2023, нещасний випадок, що стався з інспектором прикордонної служби вищої категорії – начальником кулеметної групи четвертої прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшим сержантом ОСОБА_1 , вважається таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби. До нещасного випадку призвели протиправні дії невстановлених осіб в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування зброї відносно військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем до 25 років, який брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій менше шести місяців на дату набрання чинності постановою №153, та який отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, а отже має право на виплату одноразової грошової допомоги у повному розмірі, а не пропорційно до тривалості проходження служби в бойових умовах.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, не виплачуючи позивачу повної суму одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою №153 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

За наведеного для належного захисту та відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової грошової допомоги з підстав, визначених п.4 постанови №153.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Водночас, доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити повністю.

Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди, передбаченої п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 №153, у повному розмірі.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 №153, у розмірі 1000000 грн, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 квітня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Суддя Д.П. Зозуля