Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №400/1294/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 р. № 400/1294/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача. які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку;

зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку;

зобов`язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на військовому обліку у відповідача. Після оновлення свого електронного військово-облікового документа він дізнався про нібито порушення ним правил військового обліку. Позивач наголосив на тому, що оскільки він не притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 2101 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП), тому відповідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон № 1951-VIII) не було правових підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку.

У відзиві на позовну заяву від 17.02.2026 № 691 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що відповідач надсилав позивачу повістку № 5133831 на прибуття 22.10.2025 з метою уточнення його даних, яка була повернута установою поштового зв`язку внаслідок закінчення терміну зберігання. Це кваліфікується як належне вручення повістки і надало право відповідачу для внесення відповідних відомостей до Реєстру та звернення до Національної поліції України щодо адміністративного затримання і доставлення.

Позивач у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Натомість 25.03.2026 представниця позивача подала до Миколаївського окружного адміністративного суду додаткові пояснення, в яких закцентувала увагу, що повістка була надіслана позивачу на адресу « 57214, с. Мішково-Погорілове», яка не є адресою місця реєстрації позивача. Водночас у самій повістці вказана адреса позивача: АДРЕСА_1 , що є вірною адресою його місця реєстрації.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 відкрито провадження у справі № 400/1294/26, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі та про витребування у відповідача деяких доказів.

У встановлений судом строк відповідач витребувані докази суду не надав, про причини їх неподання не повідомив.

17.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд повторно витребував у відповідача докази, які 24.03.2026 були ним надані.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до Відповіді від 06.04.2026 № 2564063 з Єдиного державного демографічного реєстру позивач був зареєстрований з 08.11.2012 по 17.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач надіслав позивачу повістку № 5133831 на поштову адресу: АДРЕСА_1 , яку він не отримав у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання / зберігання.

Згідно з військово-обліковим документом, сформованим 24.12.2025 через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у відповідача з відміткою «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення 04.11.2025. Адреса проживання: «

АДРЕСА_1 обліковій картці позивача місцем проживання позивача зазначено адресу: « АДРЕСА_1 ». Крім цього, у ній містяться відомості про подання до Національної поліції України від 04.11.2025 про порушення позивачем правил військового обліку, причина: не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку»).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон № 1951-VIII) до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу десятого статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Отож відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконного чи є недостовірними.

Статтею 276 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про персональні дані» суб`єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.

Володільці чи розпорядники персональних даних зобов`язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб`єктів відносин, пов`язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб`єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).

Тобто захист немайнових прав фізичної особи, до яких відноситься і право на персональні дані, підлягає судовому захисту.

Відтак позовні вимоги позивача про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом виключення даних про порушення ним правил військового обліку підлягають судовому захисту.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (частина третя статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону № 1951-VIII).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом вісімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до частини третьої стаття 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису – сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Статтею 7 Закону № 1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII – службових даних.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервістів належать, відомості про виконання військового обов`язку (пункт 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII).

Таким чином, відомості про виконання військовозобов`язаним військового обов`язку, зокрема про те, чи став він на військовий облік за новою адресою, відноситься до службової інформації. Водночас такі відомості у Реєстрі повинні бути точними і достовірними.

Згідно з Відповіддю від 06.04.2026 № 2564063 з Єдиного державного демографічного реєстру та обліковою карткою позивача у період виникнення спірних правовідносин позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач надіслав позивачу повістку № 5133831 на поштову адресу: АДРЕСА_1 , яку він не отримав у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання / зберігання.

Знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , позивач був 17.03.2026, тобто в період розгляду цієї справи Миколаївським окружним адміністративним судом. Станом на 06.04.2026 позивач не зареєструвався за новим місцем проживання.

Таким чином, відповідач надіслав позивачу повістку № 5133831 на адресу місця його реєстрації.

Тому твердження позивача про те, що повістка була надіслана на невірну адресу не відповідає дійсності.

У встановлений дату, час і місце позивач за повісткою № 5133831 не прибув, що підтвердили сторони у своїх заявах по суті справи.

Водночас суд встановив, що згідно з військово-обліковим документом, сформованим 24.12.2025 через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», позивач 19.07.2024 уточнив дані в Реєстрі і зазначив адресу свого проживання: « АДРЕСА_1 »

Саме тому у повістці № 5133831 було зазначено адресу позивача: « АДРЕСА_1 »

Позивач будь-яких доказів, що він проживає за вищевказаною адресою суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач надіслав позивачу повістку № 5133831 на актуальну адресу місця проживання позивачу, а також що він правомірно вніс в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів службові дані про невиконання позивачем обов`язку щодо прибуття за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, у формі відмітки «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Водночас суд зауважує, що:

вказана відмітка не свідчить про наявність у діях (бездіяльності) позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а лише відображає наявність у Реєстрі відомостей про невиконання позивачем обов`язку щодо прибуття за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

позивач при уточненні 19.07.2024 своїх даних через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+» зазначив недостовірні дані про адресу місця свого проживання, а саме: замість «с. Мішково-Погорілове» зазначив « ОСОБА_2 », натомість вулицю, номер будинку і область вказав вірні;

позивач не був і не є позбавлений можливості особисто прибути до відповідача або іншого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних, що слугуватиме для відповідача підставою для вилучення з Реєстру службових даних про невиконання позивачем обов`язку щодо прибуття за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ; код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

6. Повний текст рішення суду складений 06.04.2026.

Суддя В.Г.Ярощук