Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №596/1770/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2026 р. Справа № 596/1770/25

Провадження № 2/596/240/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Санаторій «Збруч» про стягнення втраченого заробітку внаслідок неотриманої індексації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом до Державного підприємства «Санаторій «Збруч» і просила поновити строк на подання вказаної позовної заяви та стягнути з відповідача в її користь 37 996 грн. 40 коп. втраченого заробітку, що полягає в компенсації втрати доходів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у період з 16.06.2006 по 11.02.2011 та з 15.06.2011 по 10.03.2016, вона була у трудових відносинах з Державним підприємством «Санаторій «Збруч». Проте, 10.03.2016 вона була звільнена у зв`язку із скорочення штатів підприємства. Під час її працевлаштування, а також на момент звільнення їй було нараховано, але не виплачено заробітну плату. Тому, вона неодноразово зверталася до суду із заявами про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Основний борг за судовими наказами: № 1904/2505/2012 (на суму 3330,16 грн.); № 1904/2794/2012 (на суму 616,89 грн.); № 596/573/13-ц (на суму 930,45 грн.); № 596/741/14-ц (на суму 3996,72 грн.); № 596/60/16-ц (на суму 7421,51 грн.); № 596/318/25 (на суму 2080,79 грн.), був виплачений відповідачем в повному обсязі.

Вона вважала, що отримана нею сума вже включає індексацію інфляційних втрат за весь період прострочення, оскільки виплата здійснювалася на виконання судових наказів, якими стягувалася заборгованість по основному зобов`язанню.

Про те, що виплачена сума не враховувала індексацію, вона дізналася лише на початку серпня 2025 року, коли звернулася за правовою допомогою. До цього моменту вона не мала підстав сумніватися в повноті виплати та не знала про порушення свого права на стягнення додаткових сум. Тому, вона звернулася до відповідача щоб отримати довідки про розрахунок суми компенсації частини доходів, які були видані їй 02 жовтня 2025 року.

Згідно даних довідок , сума компенсації втрати частини доходів, нарахованих із грудня 2010 по жовтень 2011 у зв`язку з порушенням строків їх виплати станом на 01.04.2015, становить 4801,44 грн., з листопада 2011 по жовтень 2012 у зв`язку з порушенням строків їх виплати станом на 01.09.2017, становить 3573,80 грн., з листопада 2014 по березень 2016 у зв`язку з порушенням строків їх виплати станом на 01.06.2025 становить 10642,31 грн., з листопада 2012 по травень 2013 у зв`язку з порушенням строків їх виплати станом на 01.04.2025 становить 5882,54 грн., з травня 2013 по листопад 2014 становить 13096,31 грн.. Загальна сума заборгованості становить 37 996,40 грн..

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, попередньо подавши до суду письмову заяву про слухання справи у відсутності їхнього представника. Позовні вимоги визнають.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 16.06.2006 на підставі Наказу №75 від 15.05.2006 прийнято на посаду сестри медичної спелеотерапії та інгаляції у Державне підприємство «Санаторій «Збруч», а 11.02.2011 звільнено з роботи згідно п.1 ст.36 КЗпП України (наказ №18 від 11.02.2011). Також, ОСОБА_1 з 15.06.2011 на підставі Наказу №84 від 15.06.2011 прийнято на посаду сестри медичної у Державне підприємство «Санаторій «Збруч», а 10.03.2016 звільнено з роботи згідно п.1 ст.40 КЗпП України (наказ №3 від 10.03.2016) (а.с.6,7).

Відповідно до довідки Державного підприємства «Санаторій «Збруч» №60 від 02.10.2025, виданої ОСОБА_1 про розрахунок суми компенсації втрати частини доходів, нарахованих із грудня 2010 року по жовтень 2011 року у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати станом на 01.04.2015 року (заробітна плата виплачена станом на 30.04.2015), сума компенсації з врахуванням податків та зборів становить 6 235,64 грн.. Всього належить за мінусом військового збору та податку на доходи – 4801,44 грн.. (а.с.8).

Згідно довідки Державного підприємства «Санаторій «Збруч» №61 від 02.10.2025, виданої ОСОБА_1 про розрахунок суми компенсації втрати частини доходів, нарахованих із листопада 2011 року по жовтень 2012 року у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати станом на 01.09.2017 року (заробітна плата виплачена станом на 30.09.2017), сума компенсації з врахуванням податків та зборів становить 4 641,30 грн.. Всього належить за мінусом військового збору та податку на доходи – 3573,80 грн.. (а.с.10).

Як вбачається з довідки Державного підприємства «Санаторій «Збруч» №62 від 02.10.2025, виданої ОСОБА_1 про розрахунок суми компенсації втрати частини доходів, нарахованих із листопада 2014 року по березень 2016 року у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати станом на 01.06.2025 року (заробітна плата виплачена станом на 30.06.2025), сума компенсації з врахуванням податків та зборів становить 13 821,18 грн.. Всього належить за мінусом військового збору та податку на доходи – 10 642,31 грн.. (а.с.12).

Як видно з довідки Державного підприємства «Санаторій «Збруч» №63 від 02.10.2025, виданої ОСОБА_1 про розрахунок суми компенсації втрати частини доходів, нарахованих із листопада 2012 року по травень 2013 року у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати станом на 01.04.2025 року (заробітна плата виплачена станом на 30.04.2025), сума компенсації з врахуванням податків та зборів становить 7 639,67 грн.. Всього належить за мінусом військового збору та податку на доходи – 5 882,54 грн.. (а.с.14).

Відповідно до довідки Державного підприємства «Санаторій «Збруч» №64 від 02.10.2025, виданої ОСОБА_1 про розрахунок суми компенсації втрати частини доходів, нарахованих із травня 2013 року по листопад 2014 року у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати станом на 01.05.2025 року (заробітна плата виплачена станом на 31.05.2025), сума компенсації з врахуванням податків та зборів становить 17 008,20 грн.. Всього належить за мінусом військового збору та податку на доходи – 13 096,31 грн.. (а.с.16).

Таким чином, загальна сума компенсації з врахуванням податків та зборів становить 49 345,99 грн.. Всього належить за мінусом військового збору та податку на доходи – 37 996,40 грн..

Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Згідно з вимогами статті 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначатися в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, є ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є складовою механізму реалізації права на судовий захист та однією із основних гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

У постановах Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 757/19004/15-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 503/361/16-ц, від 25 березня 2020 року в справі № 288/1466/18 зазначено, що поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

При цьому норми КЗпП України не містять вичерпного переліку причин, які можна вважати поважними при пропуску строку звернення до суду, вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним позовом та визнати зазначену нею причину пропуску строку на подання позову до суду поважною.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

За нормами ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з положеннями частини 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків йому виплати.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ).

Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимог статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено статтею 3 Закону № 2050-ІІІ.

Грошова компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати є гарантією прав робітника на компенсацію втрати її частини, санкцією за несвоєчасну виплату заробітної плати, обов`язок з нарахування та сплати якої, згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», покладено на підприємство, яке зобов`язано виплатити громадянам суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону).

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу, за відповідний місяць (після утримання податку й обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом та є загальновідомими.

Крім того, із роз`яснень, викладених у п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що у справах, пов`язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв`язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно з ст. 33 Закону України «Про оплату праці» між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 1998 року № 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 103 відсотків (величину порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення.

Частина перша ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок сум, які просить стягнути з відповідача, а саме: суму індексації у розмірі 37 996,40 грн. по невиплаченій заробітній платі.

Проаналізувавши розрахунок позивача, а також положення вказаних вище нормативно-правових актів, суд вважає такий розрахунок обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, оскільки ДП «Санаторій «Збруч» не виплачено належну позивачу заробітну плату вчасно, суд приходить до переконання про обґрунтованість та законність позовних вимог ОСОБА_1 та задовольняє їх у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1211,20 грн..

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання позову та визнати причину пропуску строку на подання позову до суду поважною.

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Санаторій «Збруч» про стягнення втраченого заробітку внаслідок неотриманої індексації - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» на користь ОСОБА_1 37 996 (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 40 коп. втраченого заробітку внаслідок неотриманої індексації.

Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» на користь Держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державне підприємство «Санаторій «Збруч» (адреса місцезнаходження: селище Гусятин, вул. Санаторна, 10, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03562201).

Повне рішення складено 06 квітня 2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна