Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №577/1683/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1683/26

Провадження № 1-кп/577/310/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026202500000023 від 09.03.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, не працюючого, інвалідом не являється, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

До Конотопського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України.

Ухвалою від 31.03.2026 року вищевказаний обвинувальний акт призначено до розгляду без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме: 20.12.2025 року близько 22.30 год. ОСОБА_3 та його співмешканка ОСОБА_4 , перебували за місцем спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . У цей час ОСОБА_3 розпочав з ОСОБА_4 словесну суперечку на підґрунті ревнощів, яка переросла у сварку, в ході якої у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на умисне заподіяння тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_4 .

З метою демонстрації своєї переваги та домінування над нею, реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень співмешканці ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, перебуваючи в положенні стоячи лівим боком до ОСОБА_4 правою рукою вхопив її за волосся та вдарив з силою перший раз головою о стіл, одночасно вдаряючи носом о стола, внаслідок чого у ОСОБА_4 утворився перелом кісток носа без зміщення та другий і третій раз аналогічно головою о стіл, одночасно вдаряючи носом о стола, чим заподіяв фізичний біль. Продовжуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , у той час, як ОСОБА_4 стояла проти нього ОСОБА_3 , тримаючи в правій руці підпалену цигарку швидко приставив її один раз в ділянку правої брови ОСОБА_4 , чим спричинив їй фізичний біль.

В подальшому ОСОБА_4 вирвалася від ОСОБА_3 та вибігла з квартири.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 79 від 25.03.2026 у ОСОБА_4 на час судово-медичного обстеження тілесних ушкоджень не виявлено.

Згідно заключення рентгенолога: «Перелом кісток носа без зміщення».

По часу спричинення дане ушкодження могло утворитися в час указаний потерпілою, що підтверджується рентгенологічними дослідженнями.

По ступеню тяжкості перелом кісток носа - так як для зрощення перелому кісток носа необхідно час більше 6, але менше 21 дня, згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься о легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Кількість травматичних впливів не менше одного.

В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися у будь-якому зручному положенні для контакту з травмуючим предметом.

Дане ушкодження виникло від дії тупих предметів (тупого предмету), що підтверджується характером ушкоджень. Не виключено, що могло утворитися від дії рук, ніг, якихось предметів.

Малоймовірно їх утворення при падінні на площині.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурором, в обвинувальному акті, в рамках кримінального провадження № 42026202500000023 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2026 року, щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, враховуючи те, що останній беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла, щодо якої здійснюється провадження, не заперечує проти такого розгляду, заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

До обвинувального акту долучені: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка ОСОБА_3 про отримання копії обвинувального акту, копії реєстру матеріалів досудового розслідування та копії матеріалів дізнання; письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згода з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, складена в присутності захисника; письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згода з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, учасники судового провадження не оспорюють обставини, які встановлені під час дізнання та які викладено в обвинувальному акті.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи клопотання прокурора та надані учасниками судового провадження заяви, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Прийняття судом рішення про проведення спрощеного судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні, і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, матеріали кримінального провадження, вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами статей 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі і за вчинення домашнього насильства передбачене ст.173-2 КУпАП.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що необхідним що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_3 буде покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим кримінальним правопорушенням (проступком) та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

На думку суду, така міра покарання відповідає його меті, гуманності, справедливості, фактичним обставинам кримінального провадження, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав людини, – воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Речові докази визначити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись статтями 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу отримання його копії.

У відповідності до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1