Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №352/1944/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 352/1944/25

Провадження № 2-о/466/53/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свита А.І.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

встановив :

09 жовтня 2025 до Шевченківського районного суду м. Львова за територіальною підсудністю з Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшла цивільна справа в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , в якій заявник просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини за адресою в будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що вона ОСОБА_1 є донькою покійної ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка перед смертю хворіла, тому вона тривалий час проживала разом із нею в АДРЕСА_1 . Разом із ними також проживав її брат ОСОБА_4 , який також хворів і потребував постійного стороннього догляду. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її брат ОСОБА_4 , після смерті котрого вона як спадкоємець котрий постійно проживав разом із ним фактично прийняла спадщину, здійснювала похорони, вступила в управління спадковим майном. За час їх спільного проживання, вони вели спільне господарство, несли спільні витрати на утримання майна. Після смерті брата ОСОБА_6 відкрилася спадщина на 1/5 частину належного йому майна а саме будинку АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців, котрі б бажали прийняти спадщину немає, а отже спір щодо спадкового майна відсутній. Суть даної заяви полягає в тому, що у встановлений законодавством термін вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що оскільки вона фактично проживала із спадкодавцем то прийняла дану спадщину. Однак, на даний час даний факт для оформлення спадкових прав слід встановити в судовому порядку.

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали заяву, просили таку задовольнити з підстав наведених у ній.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час судового засідання, заперечень на заяву заінтересованою особою суду подано не було.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , на час відкриття спадщини за адресою в будинку АДРЕСА_1 , що стверджується наступними письмовими доказами:

- Заповітом зареєстрованого в реєстрі за №19 від 05.04.2017 року, складеного ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що може свідчити про те, що ОСОБА_1 могла проживати разом із матір`ю за вказаною адресою, оскільки, як видно з пояснень заявника така перебувала у поважному віці, хворіла, тому потребувала постійного догляду, а також її братом ОСОБА_4 , який також зареєстрований за вказаною адресою, що стверджується довідкою №65 від 10.04.2025, наданої Лисецькою селищною радою Івано-Франківського району, Івано-Франківської області;

- заявою ОСОБА_4 , який був інвалідом ІІ групи, який має право на обов`язкову частку у спадковому майні, про відмову від прийняття обов`язкової частки після смерті померлої мами ОСОБА_5 , яка заповіла все своє майно на користь доньки ОСОБА_1 , що також може свідчити про те, що заявник здійснює догляд за ним, проживаючи таким чином спільно за вказаною адресою, що також вбачається із позовної заяви та пояснень заявника наданих у судовому засіданні, підстав не довіряти даному факту судом не встановлено та під сумнів не беруться.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Факт постійного проживання заявника – ОСОБА_1 із померлим братом ОСОБА_3 необхідний заявнику для оформлення свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона є єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини за адресою в будинку АДРЕСА_1 , тобто заява є обґрунтованою, оскільки заявник повністю довів обставини на які посилається, а тому заяву слід задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Факт спільного проживання з братом, ОСОБА_1 необхідно для можливості реалізації своїх спадкових прав після смерті брата.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає заяву підставною та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 141, 259, 263, 293, 315,319 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини за адресою в будинку АДРЕСА_1 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 03 квітня 2026 року.

Суддя Р. Б. Єзерський