Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №456/5193/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5193/25

Провадження № 2-др/456/19/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

03 квітня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Писарева О.Ю.,

при секретарі судового засідання Стасів О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию заяву представника ОСОБА_1 адвоката Поліщук Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Поліщук Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник відповідача просить стягнути з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 6500,00 грн. Заяву мотивує тим, що в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходилася цивільна справа за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.17 березня 2026 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення в даній справі, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.Відтак, враховуючи зазначене, сторона відповідача вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом даної справи понесено витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 6500гривень.Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 6500,00грн. був зазначений у відзиві.При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем, оскільки стороною відповідача до закінчення судових дебатів було повідомлено, що таку заяву і докази буде подано до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення в справі.

До заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, адвокатом Поліщук І. М. долучено копію ордеру серії ВС №1421058 від 19.12.2025 р., копію Договору про надання правової допомоги №40 від 19.12.2025, копію Додатку №1 від 19.12.2025 до Договору про надання правової допомоги №40 від 19.12.2025, копію платіжної інструкції №@2PL461401 від 19.12.2025.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2026 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Поліщук Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; призначено до розгляду в судовому засіданні на 16:30 год. 03 квітня 2026 року в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: 82400, м. Стрий, вул. Шевченка, 89, без виклику сторін та їх представників.

Станом на день розгляду заяви, 03.04.2026, від позивача та його представника жодних процесуальних документів на адресу суду не надходило.

Суд, вивчивши заяву про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2026 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

В справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Колегія суддів зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата роз`яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Оглядом матеріалів справи встановлено, що 19 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Поліщук Іриною Миколаївною укладено договір про надання правової допомоги №40. Ордер серії ВС №1421058 підтверджує повноваження адвоката Поліщук Ірини Миколаївни на представництво ОСОБА_1 у Стрийському міськрайонному суді Львівської області.

Відповідно до п.3.2. Договору, Клієнт зобов`язаний здійснити оплату правової допомоги Адвокату, згідно з цим договором.

Відповідно до п.4.1. Договору, за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за домовленістю Сторін, сума якого визначена додатком 1 до Даного договору, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Оглядом матеріалів справи також встановлено, що 19.12.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Поліщук Іриною Миколаївною укладено Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №40 від 19.12.2025. Відповідно до вказаного Додатку №1, вартість послуг за договором становить: комплексне ведення цивільної справи №456/5193/25, зокрема вивчення матеріалів позовної заяви, підготовка відзиву, клопотань, заяв та інших необхідних процесуальних документів - 6500,00 грн.

Факт сплати коштів у сумі 6500,00 грн. за юридичні послуги згідно договору №40 від 19.12.2025 підтверджується копією платіжної інструкції №@2PL461401 від 19.12.2025.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що долучені до матеріалів заяви документи підтверджують надання адвокатом Поліщук І. М. правової допомоги відповідачу при розгляді справи №456/5193/25.

Враховуючи фактичні обставини справи та надані докази, суд дійшов висновку, що витрати на надання правничої допомоги в розмірі 6500,00 грн. підлягають стягненню в повному обсязі з огляду на таке обґрунтування.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2026 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

У ч. 6 ст. 137 ЦПК України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Жодних клопотань щодо неспівмірності заявлених представником відповідача витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, стороною позивача до суду на день розгляду заяви не подано.

З огляду на викладене, суд, з урахуванням складності цієї справи та виконаних робіт (наданих послуг), дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення заяви представника відповідача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі №456/5193/25 та стягнення з відповідача на користь позивача 6500,00 грн., оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова ВС від 13.03.2025 по справі №275/150/22).

Суд вважає, що витрати в сумі 6500,00 грн. є співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, предмет спору у даній справі не є складним, однак потребував вивчення фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів, а тому суд вважає, обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу саме в такому розмірі.

На підставі викладеного суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про судові витрати та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 6500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 141, 258-265, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Поліщук Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746; адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 6 500 /шість тисяч п`ятсот/ грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію рішення надіслати сторонам.

Головуючий суддя О. Ю. Писарев