Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №450/5961/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5961/25 Провадження № 3-зв/450/6/26

П О С Т А Н О В А

03 квітня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А. розглянувши заяву адвоката Хомич Андрія Миколайовича, який здійснює захист інтересів ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Даниліва Є.О. від участі у розгляді справи № 450/5961/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

в провадженні судді Пустомитівського районного суду Львівської області Даниліва Є.О. перебуває справа № 450/5961/25 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

01.04.2026 року адвокат Хомич А.М. який здійснює захист інтересів ОСОБА_1 , скерував на адресу суду заяву про відвід головуючого судді Даниліва Є.О. Заява про відвід мотивована тим, що суддя Данилів Є.О. упереджено відноситься до нього, оскільки свідомо не дає можливості йому як захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності приймати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції. Зазначає, що ним було направлено до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з огляду на значну віддаленість суду від місця здійснення ним професійної діяльності та зайнятість в інших судових засіданнях. Однак суддя Данилів Є.О. відмовив у задоволенні такого посилаючись на належне транспортне сполучення, та відсутністю обставин, які ускладнюють його участь в судовому засіданні. Відтак, вважає, що суддя Данилів Є.О. не може здійснювати правосуддя в даній справі, оскільки подальша його участь в судовому розгляді лише перешкоджатиме належному та об`єктивному вирішенню даної справи та надалі порушуватиме права учасників. В заяві зазначив, що розгляд даної заяви проводити в порядку статті 81 КПК України.

Перевіривши доводи та обґрунтування заявленого відводу, викладеного в заяві, суддя приходить до наступного висновку :

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок відводу від розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або суддею самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід), однак суддя вважає, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону і розгляд заяви про відвід необхідно провести за правилами, закріпленими в КПК України.

Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу.

Згідно за п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, в рішеннях у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Білуха проти України особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Аналізуючи підстави заявленого відводу судді вбачається, що останні зводяться до незгоди заявника з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді Даниліва Є.О. під час розгляду справи.

Суддею відзначається, що вказані доводи заяви стосуються процесуальної діяльності судді, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, не може бути підставою для відводу.

Суд жодним чином не перешкоджає Вашій рекламній діяльності та разом з тим надає Вам повну можливість виконувати свої повноваження згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя звертає увагу, що для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, не може слугувати підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми. За ч. 4 ст. 336 КПК України учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Відтак, ч. 1 ст. 336 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для можливості здійснення дистанційного судового провадження.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 336 КПК України, суду не надано.

Необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Наведені у клопотанні обґрунтування не входять до такого переліку, що свідчило б про необхідність призначення судового засідання в режимі відеоконференції за вказаних обставин.

Таким чином суддя вважає, що доводи заявника в частині сумнівів у неупередженості судді не ґрунтуються на нормах КПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючого судді, а зазначені ним доводи не свідчить про упередженість судді.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Також відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).

Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

При вирішенні питання про відвід судді, не встановлено ні суб`єктивних, ні об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені розгляду справи.

З врахуванням наведеного суддя вважає, що заявником не наведено та суддею не встановлено жодної підстави, передбаченої ст.ст. 75, 76 КПК України, для відводу головуючому судді Даниліву Є.О., тому в задоволенні такої, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні заяви адвоката Хомич Андрія Миколайовича, який здійснює захист інтересів ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Даниліва Є.О. від участі у розгляді справи № 450/5961/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,- відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: Д. А. Кукса