Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №442/2427/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2427/26

Провадження № 1-кп/442/232/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючої судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження в залі суду в м.Дрогобичі кримінальне провадження №12024142110000286 від 05.12.2024 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хуст, Закарпатської області, громадянин України, українця, неодруженого, із середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , оператора обчислювального відділення взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні сержанта,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

встановив:

Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження:

Сержант ОСОБА_2 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1, 2 ст. 7, ст. 12, ст. 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у жовтні 2024 року, перебуваючи по вул.Трускавецькій, що у м.Дрогобичі, Львівської області, поблизу автобусної зупинки, у лісопосадці зірвав три попередньо вирощені ним рослини коноплі, які посушив та подрібнив з метою виготовлення наркотичного засобу – канабісу, для особистого вжитку, без мети збуту. В подальшому виготовлений у такий спосіб наркотичний засіб, маючи намір на його зберігання та власного споживання, а саме: паперовий згорток із наркотичним засобом, обіг якого обмежено — канабіс масою 6,6583 грам, який прийшовши у військову частину НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , поклав у півлітрову скляну банку та в подальшому зберігав під своїм спальним ліжком для власного вживання без мети збуту.

Надалі, 05.12.2024 орієнтовно о 14:38 год., працівниками військової служби правопорядку у військовій частині НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_2 , було виявлено під його спальним місцем речовину рослинного походження зеленого кольору у паперовому згортку в півлітровій скляній банці, яку останній повідомив, що зберігав для власного вживання без мети збуту.

В той же день, в ході огляду місця події, що за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 16:31 год. по 16:47 год. ОСОБА_2 , добровільно дістав із під свого спального ліжка у військовій частині НОМЕР_2 та видав речовину, а саме: паперовий згорток із наркотичним засобом, обіг якого обмежено — канабіс масою 6,6583 грам, який зберігався в півлітровій скляній банці.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно виготовив, зберігав наркотичний засіб без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинуваченим ОСОБА_2 , та за підписом захисника ОСОБА_4 , подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 є кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за частиною за ч.1 ст.309 КК України як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

З врахуванням наведеного, аналізуючи особу винуватого, як в загально – соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, встановлених судом конкретних обставин події, суд, з урахуванням положень Загальної частини Кримінального кодексу України дійшов висновку, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді штрафу, оскільки виключно такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 118 КПК України до процесуальних витрат у кримінальному провадженні віднесені, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів.

За змістом статті 15 Закону України «Про судову експертизу», частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12024142110000286 від 18.12.2024 №СЕ-19/109-24/17549-НЗПРАП витрати на проведення експертизи становлять 1591,80 грн.

За таких обставин суд, ухвалюючи вирок у кримінальному провадженні, вирішує стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати за проведену вищевказану експертизу.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався та підстав для його обрання на даній стадії суд не вбачає.

З речовими доказами необхідно поступити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.309 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судові витрати на залучення експерта за проведення експертизи №СЕ-19/109-24/17549-НЗПРАП в сумі 1591,80 гривні.

Речовий доказ: речовину рослинного походження зеленого кольору у паперовому згортку, поміщеному у півлітрову скляну банку із червоною кришкою, яку упаковано в спецпакет Національна поліція України №PSP2207309 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1