Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №461/9973/24 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9973/24

Провадження №2/461/90/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Галун М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

12.12.2024 позивач АТ «Ідея Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 134170,76 грн, а також судовий збір в розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.11.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z06.23966.008960497, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 56000 грн зі сплатою 21,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені кредитним договором, графіком щомісячних платежів.

Зазначає, що банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору.

Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані відсотки, інші платежі за кредитним договором.

Останню сплату відповідачем/зарахування по кредитному договору здійснено 17.08.2022, у зв`язку із чим сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 13.11.2024 становить: прострочений борг - 55792,8 грн, прострочені проценти - 31375,59 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 47002,37 грн, а всього - 134170,76 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) та довідкою - розрахунком заборгованості станом на 13.11.2024.

Відтак, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 04.09.2024. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідача було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до відповідача будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір банку.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 справа визначена для розгляду судді Кітову О.В.

Ухвалою судді від 18.12.2024 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, надано учасникам справи строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

06.03.2025 представником відповідача - адвокатом Яременко О.Є. подано відзив на позовну заяву, в якому останній повідомив наступне. Так, оспорюваний договір дійсно укладався та відповідач отримав грошові кошти в кредит, а також добросовісно сплачував у відповідності до умов договору тіло кредиту та проценти до певного часу. Втім, інші твердження позивача, наведені у поданому до суду позові, не відповідають дійсності. У лютому 2022 року представник позивача повідомив відповідача, що відбулися зміни в умовах кредитування за раніше укладеним договором кредиту та запропонував більш вигідні умови, на що відповідач погодився. Представник банку надав ОСОБА_1 документ про зміну реквізитів договору для оплати за кредитним договором. З лютого 2022 року відповідач, вважаючи, що він фактично забезпечує належне виконання кредитного договору добросовісно сплачував усі належні платежі. Разом з тим, виявилося, що сплачені ним кошти не зараховуються на погашення кредитного договору, а позивач отримував починаючи із лютого 2022 року всі платежі за фактично недійсним договором №S11.23966.009460165 від 12.02.2022, оскільки такий договір вчинений представниками позивача фіктивно. Таким чином, позивач нараховував заборгованість відповідачу, яку наразі пред`явив до стягнення, в той час як починаючи із 2022 року отримував платежі за недійсним договором, вчиненим внаслідок обману. Вважає, що банк пред`явив позов, виходячи із того, що отримані в кредит кошти за договором №Z06.23966.008960497 відповідачем не сплачуються, однак останній виконував умови кредитного договору, сплачуючи кошти позивачу із іншим призначенням. Звертає увагу, що строк повернення усіх кредитних коштів за договором №Z06.23966.008960497 не настав, оскільки строк кредитування розрахований до 2026 року. Стверджує, що існують підстави для зарахування сплачених відповідачем кредитних коштів в рахунок умов кредитного договору №Z06.23966.008960497 і вирішення питання про мирне врегулювання спору, оскільки фактично умови договору виконувалися, а строк кредитування і пред`явлення вимоги про погашення кредиту очевидно не настав. Також, у поданому відзиві заявив клопотання про витребування в позивача банківських виписок по всіх рахунках, відкритих ОСОБА_1 в установі позивача.

18.03.2025 представник АТ «Ідея Банк» Гук М.І. подала відповідь на відзив, в якій просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши наступне. Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу невиконання відповідачем кредитного договору №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021. Остання сплата відповідачем/зарахування по кредитному договору здійснено 17.08.2022, що підтверджується випискою по рахунку. 12.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №S11.23966.009460165, на виконання якого вносились кошти, що додатково підтверджується випискою по рахунку за вказаним договором, сформованою станом на 14.03.2025, що не є предметом розгляду даної справи, та не може братись до уваги судом при ухваленні рішення.

Ухвалою суду від 30.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яременка О.Є. про зупинення провадження у справі.

Згідно рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22.10.2025 суддю ОСОБА_5 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя.

На підставі розпорядження керівника апарату Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 №22, відповідно до п.2.3.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та протоколу Зборів суддів Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 справа визначена для розгляду судді Кротовій О.Б., того ж дня передана в провадження судді.

Ухвалою суду від 25.02.2026 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у позовній заяві просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Яременко О.Є. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 13.11.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z06.23966.008960497.

Відповідно до п.1. кредитного договору, банк відкриває клієнту банківський рахунок та надає клієнту кредит, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту - Цільовий (п.1.1. договору), сума кредиту - 56000 грн (п.1.2. договору), процентна ставка - 21,99% річних (змінювана) (п.1.3. договору), строк кредиту - 60 місяців (п.1.4. договору).

Згідно п.1.6. договору, строк дії договору та дата повернення кредиту - до 13.11.2026. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у банку відповідно до порядку повернення кредиту, згідно додатку №1 до даного договору.

Відповідно до п.1.7. договору, на період прострочення платежу за договором діє процентна ставка 21,99, яка нараховується на прострочену суму кредиту.

Змінювана процентна ставка, згідно п.1.3. договору визначається як змінна частина ставки збільшена на маржу банку в розмірі 12,49%. Станом на день укладення договору встановлена кредитодавцем змінна частина ставки становить 9,5%, що разом з маржею банку (12,49%) складає змінювану процентну ставку вказану в п.1.3. договору.

Також ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, а також Графік щомісячних платежів за кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується меморіальними ордерами №5325749 від 15.11.2021, №5325755 від 15.11.2021, №5325751 від 15.11.2021, та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ).

Відповідно до ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 04.09.2024. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідача було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до відповідача будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір банку.

Як вбачається із долученої до позовної заяви довідки-розрахунку заборгованості, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, заборгованість останнього станом на 13.11.2024 становить: прострочений борг - 55792,8 грн, прострочені проценти - 31375,59 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 47002,37 грн, а всього - 134170,76 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 13.11.2024.

У відповідності до вимог ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконав не у повному обсязі.

Однак позивачем в розмір заборгованості, заявленої у позові, крім простроченого боргу, прострочених процентів, включена прострочена плата за обслуговування кредиту в сумі 47002,37 грн.

Окрім цього, як вбачається з виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), відповідачем ОСОБА_1 сплачувалась плата за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно п.1.9. договору кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021, під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитом (далі - Додаток №1) як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід`ємною частиною договору, та розміщені на веб-сайті банку.

Пунктом 3.1. договору кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021, нанесенням власноручного підпису під цим договором позичальник акцептує Публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО та Публічну оферту на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, які зберігаються на офіційному сайті банку.

Відповідно до п.п.9.8.2., п.9.8. договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за користування кредитом позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно до закінчення строку договору кредиту в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку за Договором кредиту, що включає в себе:

- надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в Контакт-центрі банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

- надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;

- опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20) та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, положення укладеного між сторонами кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, є нікчемними.

Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи наведені правові висновки, позовна вимога АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати простроченої плати за обслуговування кредиту є необґрунтованою і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо доводів сторони відповідача про те, що існують підстави для зарахування сплачених відповідачем кредитних коштів за фактично недійсним кредитним договором №S11.23966.009460165 від 12.02.2022 в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021, суд зазначає наступне.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи представником відповідача документів, Відділенням поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170470000221, за фактами шахрайських дій зі сторони колишнього співробітника АТ «Ідея Банк», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України.

Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362, ч.1 ст.182, ч.2 ст.182, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.4 ст.191 КК України, в якому ОСОБА_1 визнаний потерпілим, скеровано до Кобеляцького районного суду Полтавської області.

Зі змісту вказаного обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується, зокрема, в тому, що вона за допомогою спеціальної автоматизованої банківської програми «CLS», до якої мала доступ через створені банком логін і пароль, без відома потерпілого ОСОБА_3 , здійснила несанкціоновану зміну інформації, що обробляється у вказаній системі, шляхом внесення неправдивих відомостей щодо кредитної заявки для подальшого оформлення від імені ОСОБА_1 кредитної угоди №S11.23966.009460165 про переказ в безготівковій формі кредитних коштів на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 в сумі 66000 грн за нібито оплату за товар, при цьому достовірно знаючи, що ОСОБА_3 дозволу на створення вказаної кредитної заявки не давав.

Представник відповідача зазначає, що відповідач був впевнений, що сплачені ним кошти зараховувалися в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021, однак АТ «Ідея Банк» отримувало починаючи із лютого 2022 року всі платежі за фактично недійсним договором №S11.23966.009460165 від 12.02.2022.

Так, суд зазначає, що предметом позову у вказаній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021, факт укладення якого та часткової сплати за яким грошових коштів відповідачем визнається.

Разом з тим, кредитний договір №S11.23966.009460165 від 12.02.2022, обвинувальний акт за фактом підроблення якого перебуває на розгляді у суді, не є предметом розгляду у даній справі та кошти, сплачені відповідачем в рахунок погашення вказаного кредитного договору, не можуть бути зараховані на погашення заборгованості за договором кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021.

Більше того, положеннями ч.1 ст.1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом в порядку ст.1212 ЦК України про повернення йому безпідставно отриманих грошових коштів, сплачених ним за кредитним договором №S11.23966.009460165 від 12.02.2022.

Судом не приймаються до уваги представника відповідача на відсутність підстав для дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, з огляду на наступне.

Згідно виписки виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), вбачається, що останню сплату відповідачем/зарахування по кредитному договору здійснено 17.08.2022.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, було надіслано вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 04.09.2024. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором.

Відповідно до п.1.13.2. договору кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021, у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються клієнтом протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця такої вимоги надісланої листом через установу зв`язку.

Згідно п.18. кредитного договору, всі повідомлення сторін, у тому числі вимоги кредитодавця, за договором вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв`язку, кур`єром, на адресу електронної пошти, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. При цьому кредитодавець та клієнт вважатимуться повідомленими належним чином (такими, що отримали повідомлення в день здачі його до установи зв`язку) навіть при неотриманні такого листа у разі наявності відмітки поштового відділення зв`язку про відправлення такого листа на вказану в договорі адресу, чи змінену відповідно до умов цього договору.

Відтак, у зв`язку з затримкою позичальником сплати кредиту, враховуючи, що АТ «Ідея Банк» в порядку, передбаченому умовами кредитного договору, надіслано відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, суд приходить до висновку про виникнення у позивача права дострокового стягнення з відповідача усієї заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, а тому з відповідача слід стягнути заборгованість за договором кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021.

Разом з тим, з урахуванням нікчемності умови кредитного договору щодо необхідності сплати відповідачем плати за обслуговування кредиту, враховуючи те, що ОСОБА_1 була сплачена плата за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 5594,28 грн та в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 47002,37 грн простроченої плати за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021 в розмірі 81574,11 грн (134170,76 грн (загальна сума заборгованості) - 47002,37 грн (заборгованість за простроченою платою за обслуговування кредиту) - 5594,58 грн (сплачена ОСОБА_1 плата за обслуговування кредиту).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в розмірі 1840,97 грн.

Керуючись ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту та страхування №Z06.23966.008960497 від 13.11.2021 у розмірі 81573,81 грн (вісімдесят одну тисячу п`ятсот сімдесят три гривні вісімдесят одну копійку).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 1840,97 грн (одну тисячу вісімсот сорок гривень дев`яносто сім копійок) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.04.2026.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11;

представник позивача: Михашула Євгенія Іванівна, 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер засобу зв`язку НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер телефону: НОМЕР_5 .

Суддя Ольга КРОТОВА