Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №438/209/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/209/26

Провадження 2/438/258/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

01 квітня 2026 року Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Дівчур В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання. Заява мотивована тим, що шлюб між його батьками розірвано, з часу розірвання шлюбу він постійно проживає разом з мамою. До досягнення повноліття відповідач сплачував аліменти на користь матері на його утримання та утримання молодшого брата. Після його повноліття відповідач припинив сплачувати аліменти, хоча знає, що він не працює і навчається на першому курсі в закладі професійної освіти «Бориславський центр професійної освіти». Добровільно домовитись з батьком про його утримання він не може, тому просить суд стягувати з відповідача в його користь аліменти у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Ухвалою судді від 16 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 10.03.2026 розгляд справи відкладено на 01.04.2026 року у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. У позовній заяві та заяві від 11.02.2026 просив розгляд справи проводити у його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання. Конверти з рекомендованими повідомленнями з ухвалою суду повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній». Відповідно до положень ст.131 ЦПК України та практики Верховного Суду відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Бориславського міського управління юстиції 18.01.2008.

Згідно копії рішення Бориславського міського суду Львівської області від 05 лютого 2013 року у справі №1301/1055/2012 встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 11 червня 2013 року у справі №438/411/13-ц стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в сумі 1000 грн щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 27.03.2013 до досягнення дітьми повноліття.

ОСОБА_1 навчається на І курсі в закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Бориславський центр професійної освіти» денного відділення і знаходиться на неповному державному забезпеченні, термін закінчення навчання 28.02.2027, що підтверджується довідкою від 02.02.2025 №26.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається із витягу з реєстру територіальної громади №2023/000680296 від 27.01.2023.

Відповідно до довідки про доходи, виданої закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Бориславський центр професійної освіти» від 26 січня 2026 року №12, позивач ОСОБА_1 у період з вересня 2025 року по січень 2026 року отримав стипендію в розмірі 6250 грн.

Відповідно до частини 1 статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 3 статті 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З аналізу наведених норми вбачається, що обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання настає за наступних умов: дитина досягла повноліття, але їй ще не виповнилось 23 років; дитина навчається і саме у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги; платник аліментів має можливість надавати матеріальну допомогу; право позивача на звернення до суду з відповідним позовом обумовлене проживанням разом із ним дитини, яка продовжує навчання.

Згідно з частиною 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу .

Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 225/1447/16-ц та від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16-ц.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Отже, судом встановлено, що позивач навчається на денній формі навчання, тому потребує матеріальної допомоги батьків, оскільки позбавлений можливості працевлаштуватись.

Відповідач ОСОБА_2 добровільно не виконує свого обов`язку, визначеного ст.199 СК України, щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, що є підставою для стягнення з нього аліментів на підставі рішення суду. Крім цього, відповідач не подав суду доказів, які б вказували на його неспроможність сплачувати аліменти, зокрема, не надав доказів матеріального становища, відомостей про стан здоров`я, які б могли вплинути на визначення розміру аліментів.

З урахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що розмір аліментів, визначений позивачем в розмірі частини всіх видів заробітку відповідача є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення належного утримання повнолітньої сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1331,20 грн від якого був звільнений позивач при подачі позову покладаються на відповідача.

Керуючись статями 119, Сімейного кодексу України, статями 13, 19, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Борислава Львівської області, аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду (11.02.2026) і до закінчення ОСОБА_1 навчання – 28.02.2027, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ