Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №522/21763/25 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21763/25

Провадження № 2/947/963/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06.04.2026 м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю з Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також – позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73889663 від 18.11.2024 в розмірі 17 035 грн, з яких: 10 000 грн за тілом кредиту, 675 грн за процентами, 4 860 грн за процентами як міра відповідальності в порядку ст. 625 ЦК України, 1 500 грн комісії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі кредитного договору первісним кредитором відповідачу надано кошти (встановлено кредитний ліміт). У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав обов`язок з повернення тіла кредиту, процентів за користування ним та інших платежів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 02.12.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач, належним чином повідомлений, відзив до суду не направив. Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами та винести заочне рішення по суті спору. Будь-яких заперечень від позивача / відповідача про ухвалення заочного рішення у справі не надходило.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що 18.11.2024 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73889663 відповідно до якого позичальнику надано кредит (відкрито кредитну лінію) у розмірі 10 000 грн шляхом перерахування на його платіжну карту (картковий рахунок) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту – 30 днів, розмір денної процентної ставки фіксований – 0,225 %.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) на картку в розмірі згідно з умовами договору. Натомість відповідач свої зобов`язання не виконав, суму кредиту та нарахованих на неї процентів не повернув.

27.03.2025 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 27/03/25 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача за кредитним договором № 73889663 від 18.11.2024.

Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 035 грн, з яких: 10 000 грн за тілом кредиту, 675 грн за процентами, 4 860 грн за процентами як міра відповідальності в порядку ст. 625 ЦК України, 1 500 грн комісії.

Мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону)

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з приписами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору чи вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за цим договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відтак, проаналізувавши умови кредитного договору та матеріали справи, суд доходить висновку, що зібрані у справі докази у поєднанні з означеними приписами норм права вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача боргу за кредитним договором у виді тіла кредиту та процентів за користування ним.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та дії наразі.

Отже підстав для стягнення штрафних санкцій з відповідача та додатково коштів, як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання, не має.

Далі, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено ч. 5 відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас, Законом № 3498-IX від 22.11.2023 уведено перехідний період, умови дії якого визначені п. 17, котрим доповнено Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Закон № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023.

Відтак у період перших 120 днів (24.12.2023 – 21.04.2024) розмір денної процентної ставки за кредитними договорами не може перевищувати 2,5 %.

У період наступних 120 днів (22.04.2024 – 19.08.2024) розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %.

Надалі з 20.08.2024 розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, як визначено приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

(ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»)

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

доходи кредитодавця у вигляді процентів;

комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»)

З наведених норм логічно випливає, що комісія вже є складовою формули визначення розміру денної процентної ставки, яка відповідно до умов кредитного договору є фіксованою та становить 0,225 %.

Отже нарахування додаткових комісій за обслуговування кредитного договору, суд кваліфікує як приховане збільшення вартості кредиту для споживача. Відтак умови встановлення оплати додатково комісії за видачу кредиту є нікчемними відповідно до приписів ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10 675 грн, що становить 62,66 % від ціни позову, відтак судові витрати, які належить стягнути з відповідача становлять 1 518 грн (2 422,40 х 62,66 % / 100 %).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 73889663 від 18.11.2024 в розмірі 10 675 грн, з яких: 10 000 грн за тілом кредиту, 675 грн за процентами, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 920,12 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ № 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: К. А. Цирфа