Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №333/3700/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3700/26

Провадження №2-о/333/207/26

рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу за заявою адвоката Ігнатова Євгена Євгеновича, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту народження, -

ВСТАНОВИВ:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява адвоката Ігнатова Євгена Євгеновича, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту народження.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 12 вересня 2020 року між мною та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 567, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час перебування у шлюбі в пологовому будинку м. Мелітополь Запорізької області у мене народилася донька - ОСОБА_3 . При народженні дитини мені було видано медичне свідоцтво та свідоцтво про народження. Однак зазначені документи були отримані на тимчасово окупованій території України, у зв`язку з чим вони не визнаються дійсними на підконтрольній території України. Через відсутність належного документа про народження дитини, виданого компетентним органом України, я позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження у позасудовому порядку, а також вивезти дитину на підконтрольну територію України для оформлення необхідних документів та реалізації її законних прав.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Ігнатов Є.Є. у судове засідання не з`явились. Згідно вимог заяви просили розглянути справу за відсутності заявника та представника, наполягали на її задоволенні.

Представник заінтересованої особи до зали судового засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд дійшов до висновку про її задоволення, з огляду на таке.

Згідно з п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Статтею 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року №789-XII, схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави - учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до змісту п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, суди можуть встановлювати факти народження, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

За змістом ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Форма та порядок видачі документа про народження, на підставі яких здійснюється державна реєстрація народження, встановлена Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» від 08.08.2006 року № 545.

Відповідно до положень вказаного вище наказу, підставами для державної реєстрації народження є: а) медичне свідоцтво про народження (форма N 103/о); б) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о).

Відповідно до вимог ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.144 СК України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст.7 Закону України «Про громадянство України» визначено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянки України серії НОМЕР_1 , виданого 13.10.2020 року органом 2318.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Мелітопольським РВ УМВС України в Запорізькій області.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 12.09.2020 року, сторони зареєстрували шлюб про що складено актовий запис №567.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.1). Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом (ч.2). Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану (ч.3).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дитина жіночої статі – ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис органами окупаційної влади м.Мелітополь.

Крім того, судом досліджено надані заявником документи, зокрема виписний епікриз та медичне свідоцтво про народження серії 23 № 2026010221 від 05 березня 2026 року, які підтверджують факт народження дитини.

Зазначені документи суд бере до уваги як докази факту народження дитини з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вся територія Мелітопольського району Запорізької області, до складу якого входить м.Мелітополь, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, а тому встановлений особливий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».

Враховуючи, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народилася на тимчасово окупованій території України, заявниця не може отримати від закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи оригінали документів встановленої форми про народження та, відповідно, на їх підставі зареєструвати народження дитини – ОСОБА_3 , в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд дійшов до висновку про задоволення заяви представника заявниці ОСОБА_1 – адвоката Ігнатова Є.Є. про встановлення факту народження, що є підставою для державної реєстрації народження органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.258, 265, 293, 315–317, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Ігнатова Євгена Євгеновича, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту народження - задовольнити.

Встановити факт народження дитини ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мелітополь, Запорізька обл., Україна від батьків: матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянки України та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України.

Рішення допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська