Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №314/1539/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1539/26

Провадження № 1-кп/314/732/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження щодо кримінальних проступків передбаченому ст.ст.381-382 КПК України, у приміщенні суду в м. Вільнянськ, кримінальне провадження №12026087210000029 від 15.02.2026 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Гірницьким МВМ Селидівського МВ УМВС України в Донецькій області 18.07.2006, уродженця м. Гірник, Покровського району, Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 14.02.2026 року о 20 год. 30 хв., перебуваючи поблизу території домоволодіння по АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кулаком правої руки наніс ОСОБА_3 , щонайменше три удари в область голови, спричинивши, згідно висновку експерта №263п від 16.02.2026, тілесні ушкодження у виді садна в лобовій ділянці праворуч, синця на нижній повіці правого ока, набряку м`яких тканий на тлі якого синець на верхній губі праворуч, крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи праворуч, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (згідно п.2.3.2.6, п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 №6).

Вищезазначені обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження (ч.2 ст.382 КПК України).

Вивчивши та дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні вказаного вище кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повністю підтверджується.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України, як – умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого проступку, конкретні обставини справи та дані про обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з даними, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 він є особою раніше не судимою, психічними захворюваннями не страждає, на обліку в наркодиспансері не перебуває, одружений.

Відповідно до ст.66 КК України в якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає її щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачене покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Відповідно до ч.1 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно зі ст.53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

За визначенням ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.

Приймаючи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи ОСОБА_2 , суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить (17,00 грн.*30) 510,00 грн.

Зазначений вид покарання за санкцією ч.1 ст.125 КК України є найменшим та на переконання суду, за наявності обставини, що пом`якшує покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого та його позиції за даним кримінальним провадженням, в повному обсязі буде відповідати меті визначеній ч.2 ст.50 КК України.

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов не подавався.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу до суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 369-371, 381-382, 373-374, 392, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн. 00 коп.

Речовий доказ: Micro-sd adapter, флеш-носій із об`ємом пам`яті 32 гб, із відеозаписом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 , що мав місце 19.03.2026 року, долучений до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_5

06.04.2026