Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №308/1210/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1210/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

у складі учасників справи:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

кримінальне провадження 1-кп/308/178/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025070000000446 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 жовтня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Виноградів, Виноградівського району, Закарпатської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 , фактично проживаючої АДРЕСА_2 , громадянки України, працюючої, раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками.

З вказаного обвинувального акту встановлено, що 16 жовтня 2025 року близько 16 годині 52 хвилини, ОСОБА_4 керуючи власним технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Баб`яка в населеному пункті м. Ужгород, Закарпатської області, зі сторони вул. Загорська у напрямку вул. Капушанська, наближаючись до дорожнього інформаційно-вказівного знаку 5.38.1-5.38.2 «Пішохідний перехід» з наявною дорожньою горизонтальною розміткою 1.14.1 «Зебра», які розміщені поблизу торгового центру «Епіцентр», що по вулиці Баб`яка, 7/1, діючи всупереч вимог п. 1.3., п. 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «дорожня обстановка», «небезпека для руху», «перевага» та «пішохідний перехід», п.п. б), д) п. 2.3., п.п. а) п. 4.16., та п. 18.1. «Правил дорожнього руху», нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни та допустила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час, маючи перевагу в русі переходила проїзну частину вулиці Баб`яка, по дорожній горизонтальній розмітці «Зебра», нерегульованого пішохідного переходу, з ліва на право по ходу руху водія ОСОБА_4 .

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної краніо-скелетної травми; внутрішньо-черепно мозкової травми, забій головного мозку ІІ ст.; травматичний субарахноїдальний крововилиів справа; перелом тіла основної кістки черепа з поширенням губчасту кістку справа; перелом скроневої кістки зліва; закритої травми грудної клітки; перелом І ребра справа, ІХ-ХІ ребер зліва; забій обох легень, закритий багатоуламковий перелом латерального виростку правої великогомілкової кістки та голівки малогомілкової кістки із зміщенням; закритий імпресійний багато уламковий внутрісуглобний перелом медіального виростку лівої стегнової кістки із зміщенням; посттравматичний розрив барабанної перетинки зліва, ліквореая; постративматичної анемія легкого ступеню. Комплекс вказаних тілесних ушкоджень в момент їх заподіяння були небезпечними для життя, і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3. (б, г) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнала повністю, підтвердила вказані в обвинувальному акті обставини, дала пояснення аналогічні поясненням в ході досудового слідства. Розкаялася у скоєному, просила суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та обвинувачена не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, допитавши обвинувачену та дослідивши докази, що характеризують її особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України, доведена повністю та її дії вірно кваліфіковано, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким кримінальним правопорушеннями, обставини кримінального провадження, позицію потерпілої яка у своїй заяві зазначила, що не заперечує відносно звільнення обвинуваченої від покарання звипробуванням, а також вказала про відсутність будь яких матеріальних та моральних претензій, ставлення обвинуваченої ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, щирому розкаянні у вчиненому та активному сприянні розкриттю злочину, відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій, дані про особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, працює, на психіатричному та фтизіатричному диспансерному обліку не перебуває, під наглядом у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради не перебуває, раніше не судима та до адміністративної відповідальності не притягувалась

Обставини, які відповідно до вимог ст.66 КК України щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

У вказаному випадку, суд вважає за необхідне визнати пом"якшуючою обставиною добровільне внесення обвинуваченою коштів на рахунок ЗСУ, оскільки суд ввжає, що вчинення дій на користь суспільства і держави свідчить про можливість виправлення особи через більш м`яке покарання.

Відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 статті 286 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на не обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченої та запобігання вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує наявність кількох пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що остання не притягувалась до адміністративної відповідальності, робота обвинуваченої пов`язана з використання транспортного засобу. Тому суд прийшов до переконання про відсутність необхідності застосування стосовно обвинуваченої додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні № 12025070000000446 від 17 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23 жовтня 2025 року слід скасувати.

На підставі наведеного та керуючись ст. 7, 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 377, 392, 395 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставіст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік і 6 (шість) місяців, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Покласти на засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст.76 КК Україниа саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні № 12025070000000446 від 17 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення експертиз Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, а саме:

- судову транспортно-трасологічну експертизу № 4931-Е від 03.11.2025, вартість проведення якої становить 8 481(вісім тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 60 коп.;

- судову інженерно-транспортну експертизу по дослідженню технічного стану транспортного засобу № 4930-Е від 30.10.2025, вартість проведення якої становить 10 602( десять тисяч шістсот дві) грн. 00 коп.;

- судову інженерно-транспортну експертизу по дослідженню обставин та механізму ДТП № 5440-Е від 08.12.2025, вартість проедення якої становить 4 983 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят три) грн. 96 коп.;

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2025 року.

Речові докази:

- транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Jetta» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » належний водію – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщено на спеціальний майданчик утримання транспортних засобів ГУНП в Закарпатській області за адресою м.Мукачево, вул.Обїзна, б/н - повернути власнику.

- змив речовини біологічного походження, який вилучено з поверні проїзної частини, що упаковано у один паперовий конверт з логотипом «Національна поліція України» - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до статті 376 КПК України роз`яснюється обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1