Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №946/632/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/632/26

Провадження № 2/946/2485/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визнати за нею в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/5 частину житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належала 1/5 частина житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі довідки виданої Утконосівським старостинським округом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 877 від 31.10.2025.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.05.2015, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 83216242 від 11.11.2025 року наданою приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І., згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємцями за законом першої черги, відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:

- мати ОСОБА_5 , що підтверджується Повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00048156014 від 26.11.2024 року;

- дружина ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 14.10.1984 виданим виконавчим комітетом Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.07.1985 виданим Утконосівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00056007769 від 20.01.2026, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.10.2012 по справі № 1510/5887/12, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 27.08.2013 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області;

- донька ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 06.03.1987 виданим Утконосівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 24.09.2012 виданим виконавчим комітетом Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було з`ясовано судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 , відмовилися від прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В свою чергу, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , що підтверджено довідкою наданою Утконосівським старостинським округом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 31.10.2025 за № 877, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 23.04.2024, виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить 1/10 частина житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона прийняла після смерті сина, ОСОБА_4 , однак не оформила.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту від 11 грудня 2018 року, посвідченого секретарем Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за № 151, ОСОБА_5 , усе своє майно, нерухоме та рухоме, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 1241 ЦК України, осіб які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , що підтверджено довідкою наданою Утконосівським старостинським округом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.09.2024 за № 1255, тому вважаться такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 19.10.2012 року, РНОКПП – НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 03.12.1999 року, РНОКПП – НОМЕР_11 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_12 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 26.09.2013 року, РНОКПП – НОМЕР_13 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/5 частину житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2026 року.

Суддя: О.О.Бурнусус