Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №497/1101/25 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.03.2026

Справа № 497/1101/25

Провадження № 2/497/106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши за відсутністю сторін в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом заявою адвоката Герасимчука Олега Олександровича - представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2025р. позивач звернулася до суду з позовом, яким просить розірвати шлюб між нею і відповідачем, стверджуючи, що шлюбні відносини в них фактично припинені, тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливо, між ними відсутній спір про поділ спільного майна, від шлюбу дітей не має, але відповідач не прибуває до органу РАЦС для розірвання шлюбу у позасудовому порядку, тому позивач змушена звернутися з цими позовними вимогами до суду.

26.03.2026р. адвокат Тодорова Л.М. - представник відповідача ОСОБА_2 через підсистему "Електронний суд" звернулася до суду з заявою (письмові пояснення), згідно якою вона просила в частині позовних вимог щодо розірвання шлюбу задовольнити, а у всіх інших вимогах відмовити. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу вона зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має відповідати критерію реальності наданих послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Щодо стягнення витрат на судовий збір, представник зазначила, що відповідачка ОСОБА_2 є інвалідом дитинства, тому вона звільнена від сплати судового збору, надавши відповідний доказ.

Сторони у судове засідання не прибули, позивач та його представник надали суду заяву про розгляд позову без їх участі. Відповідач та її представник до суду також не прибули.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, оскільки відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши надані суду документи та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що було видане 02.02.2024р. Чорноморським відділом державної РАЦС в Одеському районі Одеської області, 02.02.2024р. був зареєстрований шлюб між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а/з №27). Відомостей про наявність від цього шлюбу в сторін неповнолітніх дітей - матеріали справи не містять. Відповідач ОСОБА_2 є інвалідом дитинства ІІІ групи безстроково - згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААА№947972 від 17.07.2012р.

Представник позивача стверджує у позові, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, стверджуючи про різні погляди на життя в нього з відповідачкою та втрату почуття любові між ними, виявивши твердий намір на припинення цих шлюбних відносин, повідомивши, що шлюбні відносини в них припинені, вони спільного господарства не ведуть, тому відмова у розірванні шлюбу буде порушенням його прав.

Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної Декларації прав людини, що ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948р., згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя (ст.110 СК України). Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка та припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу, потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, тому, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням сторін до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення їх прав на вільний вибір. Відповідно до ст.112 - її ч.2 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам або одного з них, що має істотне значення для розгляду позову про розірвання шлюбу, оскільки незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню. Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд враховує те, що сторонам відомі норми чинного законодавства про наслідки розірвання шлюбу судом, а саме, - ч.2ст.114 СК України, згідно якої, в разі розірвання шлюбу судом, - шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; ч.3ст.115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що ч.ч.2-4 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

А, згідно правових висновків у Постанові ВП ВС від 16.11.2022р. у спр.№922/1964/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.5ст.137 ЦПКУ можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК України, - що узгоджується з приписами ст.30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги від 09.05.2025, ордер на надання правничної допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю - що є доказами надання і отримання правничої допомоги, а тому ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі - 5000грн.

Ст.5ч.1п.9 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору за розгляд справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп... отже, пільг щодо оплати судового збору для інвалідів 3-ї групи не встановлено, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст.5 ЗУ "Про судовий збір".

Відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору - 968,96 грн

Керуючись ст.ст.104,105,112,114,115 СК України, ст.ст.12,80,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 02.02.2024р. Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області (актовий запис №27).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі сплаченого судового збору - 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок і 5000 (п`ять тисяч) гривень за оплату професійної правничої допомоги, а всього, разом –5968 (п`ять тивсяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 26.03.2026 року.

Суддя А.В. Кравцова