Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №308/3302/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3302/26

3/308/1359/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участю особи відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Лешанич Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України,

тимчасово непрацюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 24.02.2026 близько 12.30 год. в АДРЕСА_2 , будучи матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є учасником освітнього процесу та ученицею 5-в, не вжила заходів щодо забезпечення належного виховання останньої, в результаті ОСОБА_2 здійснила хуліганство відносно свого однокласника ОСОБА_3 , у яких виник конфлікт, та відбулась бійка, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, чим порушила ст. 150 СК України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

06.0.2026 до суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Лешанич Л.В. поступила заява про ознайомлення з матеріалами справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП не визнала, зазначила, що здійснює виховання дитини, та належно доглядає за нею. Щодо подій які відбулися 24.02.2026 повідомила, що їй дочка повідомила, що її побив однокласник Після того як вона повернулася зі школи вони поїхали в медичний заклад, а після цього повідомили про конфлікт в поліцію.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Лешанич Л.В. подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування клопотання, серед іншого зазначила, що відповідно до Акта про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти) №32 від 25 лютого 2026 року, потерпілою є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Всупереч цьому інспектором УПП в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №202108 від 25.02.2026 року щодо громадянки ОСОБА_1 яка є матір?ю потерпілої ОСОБА_2 .

Відповідно до абзацу одинадцятого частини другої статті 54 Закону України «Про освіту», педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов?язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров?ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, інших шкідливих звичок.

Враховуючи наведене вважають безпідставним притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона сумлінно виконує свої батьківські обов?язки, належним чином піклується про свою доньку ОСОБА_2 та забезпечує її виховання.

Водночас щодо батьків учня 5-В класу ОСОБА_3 , який спричинив незначні тілесні ушкодження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жодного протоколу про адміністративне правопорушення складено не було.

Жодних заходів не було вжито і щодо класного керівника, яка не забезпечила належного захисту здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства.

Потерпілий ОСОБА_3 викликався в судове засідання, однак не з`явився, при цьому до суду 18.03.2026 від законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 – ОСОБА_4 поступила заява, в якій просить справу №308/3302/26 розглянути без їх участі.

19.03.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Лешанич Л. В. поступили додаткові пояснення, які долучено до матеріалів справи, які підтримала в повному обсязі , та за наведених обставин просить закрити провадження у справі №308/33302/26 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Також до матеріалів справи додала копію консультативного висновку лікаря травматологічного пункту від 24.02.2026, та копію талону-повідомлення єдиного обліку №3860 про прийняття і реєстрацію заяви. Крім того, захисник вказала, що ОСОБА_1 сумлінно виконує свої батьківські обов?язки, належним чином піклується про свою доньку ОСОБА_2 та забезпечує її виховання, матеріали справи не містять доказів які б підтверджували факти ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов`язків.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію захисника, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

Згідно вимог статті 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов`язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції Україниі законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч.1ст.184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст.150 і 180 СК Українитаст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Зі змісту положень ст. 150 СК України вбачається, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №202108 від 25.02.2026 року, акт №332 про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти затвердженого 25.02.2026, де потерпіла вказана ОСОБА_2 , письмові поясненнями ОСОБА_1 від 25.02.2026; пояснювальну записку ОСОБА_5 від 24.02.2026, та відеозапис на якому зафіксовано засідання комісії навчального закладу, за результатами якого складено акт про нещасних випадок, що стався із здобувачем освіти ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку, дослідженим в судовому засіданні доказам, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, суддя констатує, що згідно змісту суті правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується в неналежному виконанні передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення виховання дочки, яка вчинила хуліганство відносно свого однокласника, а саме конфлікт та бійку.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не відображає суті правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП, та не містить всіх ознак об`єктивної сторони даного правопорушення, в ньому не зазначені конкретні відомості, які б свідчили про конкретний обов`язок матері, передбачений законом, та спосіб ухилення від його виконання.

Також суддя звертає увагу на те, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення беззаперечно не підтверджено вини ОСОБА_2 у конфлікті який виник між однокласниками, такі не містять доказів, що саме ОСОБА_2 була ініціатором конфлікту, при цьому саме вона отримала тілесні ушкодження. Вказане підтверджується доданим до матеріалів справи талоном з травматологічного пункту від 24.02.2026.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що ініціатором звернення до поліції був працівник медичного закладу, в який звернулася мати з неповнолітньою дочкою, після того, як її остання прийшла зі школи з ознаками тілесних ушкоджень.

З наданих до суду матеріалів суддя не вбачає об`єктивного підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітньої дочки, адже сам по собі факт конфлікту та бійки у школі між неповнолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не свідчить про ухилення матері від виконання обов`язків, передбаченихст.150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Випадок, що стався, не обов`язково є наслідком неправильної поведінки матері, а тому не свідчить про ухилення від їх виконання.

Крім того слід зазначити, що конлікт та бійка неповнолітніх відбувалися під час перебування у школі, коли нагляд за ними має відбуватися педагогічними працівниками (вчителями, класним керівником тощо) відповідно до статті 54 Закону України "Про освіту".

Таким чином, жодних об`єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків матері, не встановлено, а зазначені у протоколі обставини, у розумінні вимог ч.1ст. 184 КУпАП, не можуть розцінюватися як ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Будь-яких інших доказів які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП, матеріали справи не містять, а протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для доведення винуватості останньої.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов?язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії», коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, приходжу до переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а відтак, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу вказаного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 184, 245, 280, 283, 284, 287- 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило