Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №303/2504/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/617/26

Провадження № 3/303/2504/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 квітня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, Морозова Н. Л.,

за участю: особи відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 ,

прокурора Мукачівської окружної прокуратури – Прохорова С. А.,

секретар судового засідання, Касинець Д. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні із застосуванням технічних засобів фіксації, об`єднані справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Мукачівського району, смт. Чинадієво, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , голови Чинадіївської селищної ради, щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Прокурор та особа відносно якої складені адміністративні протоколи, ОСОБА_1 не заперечили проти об`єднання протоколів для спільного розгляду в одному судовому засіданні та фіксації судового засідання із застосуванням технічних засобів фіксації.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав та пояснив чому вважає, що в у його діях немає складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Зокрема, він дійсно обіймає посаду голови Чинадіївської селищної ради, і чітко ознайомлений з пам`яткою селищного голови щодо вимог Закону України «Про запобігання корупції». Саме тому, на 50 черговій сесії VIII скликання Чинадіївської селищної ради від 23 грудня 2025 року, він утримався від голосування про питання про внесення змін до порядку денного сесії, щодо його преміювання з нагоди професійного свята – Дня місцевого самоврядування», яке ініціювала депутат селищної ради ОСОБА_2 , яка одночасно виконує обв`язки секретаря сесії. У такий спосіб він проявив обережність, щоб не впливати на процес формування переліку питань, що підтверджує його відсутність зацікавленості у проштовхуванні будь-яких рішень. Крім того, відповідно до положень Регламенту Чинадіївської селищної ради, які регулюють внесення змін до порядку денного, - розгляд питань про внесення змін до порядку денного, є процедурною дією, яка не передбачає вирішення питань по суті та не створює самостійних правових наслідків, а від так правовий інтерес не реалізується. Разом з цим, корупційне законодавство не вимагає повідомлення про конфлікт інтересів під час розгляду процедурних питань. Отже, реальний конфлікт інтересів на цій стадії був відсутній. Щодо питання про затвердження порядку денного 50 черговій сесії VIII скликання Чинадіївської селищної ради від 23 грудня 2025 року, то він голосував «за» затвердження такого порядку, оскільки він як голова селищної ради зобов`язаний організовувати підготовку сесії та забезпечувати її проведення, тому взяв участь у голосуванні для забезпечення життєдіяльності громади, а не задля задоволення приватного інтересу. Порядок денний – це план засідання сесії, його «приватний інтерес» (про ймовірну наявність якого, зазначено у протоколі), в частині окремого голосування питання його преміювання був ним усунутий шляхом відкритого усного повідомлення присутнім на сесії депутатам перед голосуванням про наявність у нього конфлікту інтересів та відмови від голосування. Однак при вирішенні питання про його преміювання, присутні на сесії депутати більшістю голосів проголосували «за». Таким чином вважає, що він належним чином виконав свій обов`язок та повідомив відкрито депутатів до початку голосування по суті питання щодо його преміювання про наявність у нього конфлікту інтересів, тому ним виконані вимоги щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.

Прокурор в судовому засіданні просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того вважає, що позиція ОСОБА_1 про те, що голосування за затвердження порядку денного– є процедурним питанням і до голосування за кожне питання по суті, не має жодних юридично – правових наслідків, - є хибною, бо вважає що там має місце скритий конфлікт інтересів (приватний інтерес).

Допитана у судовому засідання в якості свідка депутат Чинадіївської селищної ради, ОСОБА_2 повідомила що одночасно вона обіймає посаду секретаря селищної ради і саме вона на 50-й черговій сесії VIII скликання Чинадіївської селищної ради від 23 грудня 2025 року, як депутат ініціювала внесення змін до переліку питань порядку денного засідання сесії щодо преміювання сільського голови ОСОБА_1 з нагоди дня професійного свята. Однак, ОСОБА_1 зразу виступив перед депутатами та відкрито заперечив проти внесення змін до переліку питань порядку денного засідання щодо питання його преміювання, повідомивши, що це для нього може мати ознаки конфлікту інтересів, після чого «утримався» від голосування. Однак, присутні на засіданні сесії депутати більшістю голосів проголосували за внесення цього питання до порядку денного. Після чого депутати проголосували за порядок денний, а вже потім голосували за кожне питання порядку денного окремо. Селищний голова ОСОБА_1 голосував цілому за порядок денний, однак за питання щодо його преміювання, взагалі відмовився голосувати. Попри те, депутати більшістю голосів проголосували за преміювання селищного голови з нагоди професійного свята – Дня місцевого самоврядування.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків депутати Чинадіївської селищної ради, які були присутні на 50-й черговій сесії VIII скликання Чинадіївської селищної ради від 23 грудня 2025 року та брали участь у голосуванні по питанням порядку денного: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , будучи попередженими про кримінальну відповідальність за неправдиві покази або відмову від дачі показів, у своїх показах, даними кожним з них окремо, підтвердили покази свідка ОСОБА_2 та покази селищного голови ОСОБА_1 що відкритого повідомлення останнім перед депутатами про наявність у нього конфлікту інтересів при вирішенні питання щодо його преміювання, перед початком вирішення питання про внесення змін до порядку денного та при голосуванні депутатами за питання щодо преміювання селищного голови.

Заслухавши особу ОСОБА_1 , прокурора, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Враховуючи, що вказані вище справи про адміністративні правопорушення складені відносно однієї й тієї ж особи ОСОБА_1 , ці справи розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) судом, тому суд прийшов до висновку про необхідність об`єднання справ про адміністративні правопорушення №303/2504/26 (провадження №3/303/617/26), та №303/2506/26 (провадження №3/303/618/26), в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №303/2504/26 (провадження №3/303/617/26), та розглядати вказані справи одночасно, про що винесено відповідну постанову від 06.04.2026 року.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 175 від 13.03.2026 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Чинадіївського селищного голови та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст.351 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 23.12.2025 перебуваючи на пленарному засіданні п`ятдесятої чергової сесії Чинадіївської селищної ради VIII скликання не повідомив у встановленому законом порядку Чинадіївську селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду питання про внесення змін до порядку денного та про затвердження порядку денного до якого було включено питання «Про преміювання селищного голови ОСОБА_1 з нагоди професійного свята — Дня місцевого самоврядування», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 176 від 13.03.2026 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Чинадіївського селищного голови та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог п. З ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35і Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 23.12.2025 перебуваючи на пленарному засіданні п`ятдесятої чергової сесії Чинадіївської селищної ради VIII скликання вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «ЗА» про затвердження порядку денного до якого було включено питання «Про преміювання селищного голови ОСОБА_1 з нагоди професійного свята — Дня місцевого самоврядування», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Згідно ч. 9 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що закріплено у статті 10 КУпАП.

Частина 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому, відповідно до примітки до статті 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Вимогами частини 1 статті 28Закону України «Про запобіганнякорупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3цього Закону зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага для себе чи близьких осіб. Тобто, навіть при наявності суперечності між приватними інтересами особами та її службовими повноваженнями, обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень. При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Відповідно до положень ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Як було встановлено в ході розгляду справ про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Чинадіївського селищного голови та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст.351 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 23.12.2025 року перебуваючи на пленарному засіданні п`ятдесятої чергової сесії Чинадіївської селищної ради VIII скликання повідомив у встановленому законом порядку Чинадіївську селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду питання про внесення змін до порядку денного та про затвердження порядку денного до якого було включено питання «Про преміювання селищного голови ОСОБА_1 з нагоди професійного свята — Дня місцевого самоврядування, та утримався від голосування за внесення даного питання до переліку питань порядку денного засідання селищної ради, що безпосередньо підтверджується поясненнями самого ОСОБА_1 та поясненнями допитаних у судовому засіданні депутатів, селищної ради, які брали участь пленарному засіданні п`ятдесятої чергової сесії Чинадіївської селищної ради VIII скликання 23.12.2025 року.

Суд бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що його голосування за затвердження порядку денного, до якого було включено питання «Про преміювання селищного голови ОСОБА_1 з нагоди професійного свята – Дня місцевого самоврядування», не містило у собі жодного приватного інтересу оскільки, навіть при наявності суперечності між приватними інтересами особами та її службовими повноваженнями, обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень. При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

У даній конкретній ситуації, що склалася на сесії селищної ради, селищний голова ОСОБА_1 проголосувавши за затвердження порядку денного до якого було включено питання «Про преміювання селищного голови ОСОБА_1 з нагоди професійного свята – Дня місцевого самоврядування», не знав і не міг знати чи якось вплинути на результати голосування депутатів по питаннях порядку денного, зокрема і питання щодо його преміювання.

При цьому доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 проголосувавши за затвердження порядку денного до якого було включено питання «Про преміювання селищного голови ОСОБА_1 з нагоди професійного свята – Дня місцевого самоврядування», мав бажання покращення свого матеріального становища, бо передбачало можливість отримання останнім додаткової грошової виплати (премії), не засновані на нормах антикорупційного законодавства та є безпідставними, оскільки як було встановлено у судовому засіданні, останній повідомив присутнім на сесії депутатам про наявність у нього конфлікту інтересів щодо питання його преміювання, ще до початку вирішення питання про внесення змін до порядку денного та утримався від голосування про внесення цього питання до переліку питань порядку денного, не брав участі у голосуванні питання його преміювання. При цьому не міг і не мав можливості передбачити результати голосування депутатами по цьому питанню.

Таким чином, технічне голосування за затвердження порядку денного (переліку питань) до якого було включено питання «Про преміювання селищного голови ОСОБА_1 з нагоди професійного свята – Дня місцевого самоврядування», після відкритого повідомлення останнім депутатам, які були присутні на сесії про наявність у нього конфлікту інтересів, не слід відносити до конфлікту інтересів.

Таким чином, оскільки селищний голова ОСОБА_1 виконав вимогу щодо неучасті в прийнятті рішення (не голосував) по питанню його преміювання – це є головним фактором, який свідчить про відсутність у нього прямого корупційного умислу.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Суд з метою правильного застосування положень ЗУ «Про запобігання корупції», що стосується конфлікту інтересів та положень ст. 172-7 КУпАП, ретельного з`ясування їх суті, зобов`язаний визначити точний зміст поняття «конфлікт інтересів» в кожному конкретному випадку.

Суд зазначає, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки приватний інтерес особи та її службові чи представницькі повноваження можуть не суперечити один одному.

Як зазначено в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи№ R(80)2, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980на 316-йнараді: дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Тобто, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проєктом нормативно-правового акту.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Суд зазначає, що у протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією від 13 березня 2026 року, що складені відносно ОСОБА_1 не відображено встановлення наявності сукупності юридичних фактів, за наявності яких виникає реальний конфлікт інтересів, а саме: у чому полягала суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями та що така суперечність вплинула та яким чином, на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень депутатами селищної ради. Отже, такі протоколи не можуть бути визнані достатніми та беззаперечними доказами наявності в діях останньої складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Матеріали справ не містять будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про мету, з якою діяв ОСОБА_1 , наявність реального конфлікту інтересів, а саме про наявність суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_1 та його повноваженнями як селищного голови.

Інші додані до протоколів докази поза розумним сумнівом також не доводять вчинення дій ОСОБА_1 , зазначених у протоколах від 13.03.2026, в умовах реального конфлікту інтересів.

Отже, реальний конфлікт інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 за вказаних обставин відсутній.

Вказане свідчить про відсутність корисливого, а тим більше прямого умислу у діях ОСОБА_1 на вчинення інкримінованих їй адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за викладених обставин.

Інкриміновані ОСОБА_1 дії носять формальний характер, не є суспільно шкідливими.

Суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Ураховуючи вищевикладене, у діях ОСОБА_1 відсутні склад та події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись: ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Наталія МОРОЗОВА