Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №120/17018/25 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 120/17018/25

Провадження № 2-а/147/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

з участю секретаря Бабчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просив визнати дії відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про закриття справи про адміністративне правопорушення та неприйняття процесуального рішення у справі про адміністративне правопорушення, не надання відповіді на заяву позивача протиправними зобов`язати відповідача закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з порушенням правил військового обліку, в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Тростянець). Згідно з відомостями у мобільному додатку «Резерв+», 30.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 (Тростянець) позивача було внесено до переліку порушників військового обліку та скеровано звернення до Національної поліції з підстав неуточнення даних до 16.07.2024, що було кваліфіковано як підставу відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 або 210-1 КУпАП. Однак позивач жодної повістки про уточнення даних не отримував, зі змістом будь-якого виклику чи повістки не ознайомлювася, від отримання не відмовлявся. У порядку, передбаченому законодавством, повістки йому не вручалися. Жодних доказів належного повідомлення позивача про обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) чи отримання будь-якої повістки не надано.

Після виявлення через мобільний додаток «Резерв+» інформації про можливе адміністративне провадження та розшук, позивач 17.11.2025 скерував до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП, яка була отримана 26.11.2025. Однак ІНФОРМАЦІЯ_6 (Тростянець) будь-якої відповіді не надав, рішення про закриття або відмову в закритті справи не прийняв. Отже відповідач не виконав своїх передбачених законом повноважень щодо розгляду звернення та прийняття процесуального рішення у справі про адміністративне правопорушення, чим проявив протиправну бездіяльність, яка порушує права позивача на належний та своєчасний розгляд справи, гарантовані КУпАП, Законом України «Про звернення громадян» та ст. 19 Конституції України. Також, незважаючи на закінчення строків, визначений статтею 38 КУпАП відомості про порушення військового обліку та розшук, продовжують залишатися в електронному військово-обліковому документі позивача в застосунку «Резерв+», що створює для позивача несприятливі юридичні наслідки, порушує його права та свободи, призводить до безпідставних обмежень та додаткових перевірок з боку правоохоронних органів. З урахуванням того, що датою розшуку та одночасно датою ймовірного виявлення правопорушення є 30.06.2025, а станом на дату подання позовної заяви сплив строк понад трьох місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення та більше року з дня можливого вчинення правопорушення, що унеможливлює накладення адміністративного стягнення, позивач просить визнати дії відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про закриття справи про адміністративне правопорушення та неприйняття процесуального рішення у справі про адміністративне правопорушення, не надання відповіді на заяву позивача протиправними зобов`язати відповідача закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з порушенням правил військового обліку, в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.12.2025 справу направлено за підсудністю до Тростянецького районного суду Вінницької області.

Ухвалою судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 січня 2026 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оскільки другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_8 та не має повноважень щодо самостійного представництва у судах, тому належною стороною по справі є ІНФОРМАЦІЯ_9 . Також зазначив, що з позицією позивача не погоджується та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своїх заперечень зазначив, що обов`язки щодо ведення військового обліку, оформлення військово-облікових документів та внесення змін до них, направлення для проходження медичного огляду ВЛК, надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема на ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також вказав, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку). Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами, внесеними Указом від 06 лютого 2023 року № 59/2023) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Обов`язки щодо ведення військового обліку, оформлення військово-облікових документів та внесення змін до них, направлення для проходження медичного огляду ВЛК, надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема на ІНФОРМАЦІЯ_7 . Як встановлено та випливає з справи, громадянин ОСОБА_1 не виконав вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року в частині обов`язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, що підтверджується відомостями з додатку «Резерв+» Позивача з датою уточнення даних – 19.09.2024 року. громадянин ОСОБА_1 з 18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року не надав достовірну інформацію про свої персональні дані щодо адреси проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), відомості про які не має можливості отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії, а відтак громадянин ОСОБА_1 не виконав свій юридичний обов`язок, чим порушив перехідні положення Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року. Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі – Порядок №1487) визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року в частині обов`язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, ІНФОРМАЦІЯ_9 звернувся в установленому законом порядку до органів Національної поліції, оскільки не було можливості скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, для доставлення ОСОБА_1 як особи яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, зі зміною статусу «Порушник ВО» в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 . Листом за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 за вих.№4179 від 06.12.2025 року ОСОБА_1 було роз`яснено про необхідність в найкоротші строки особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_10 для з`ясування наявності чи відсутності протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також з`ясування інших обставини, що мають значення та за наявності підстав відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та призначення справи до розгляду. Щодо тверджень позивача про закриття стосовно нього справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням термінів накладення адміністративного стягнення, вказав наступне. Пунктом 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку. Аналогічна норма міститься в п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154 за змістом якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП. Таким чином, подання звернення до органів Національної поліції України про доставлення особи до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення передує відкриттю провадження у справі про адміністративне правопорушення та подальшого своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи і прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Також додаток "Резерв" містить відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення, то, відповідно, такі відомості вносяться і до самого Реєстру.

18.03.2026 судом було залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_7 як другого відповідача, розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі учасників справи в порядку письмового провадження, передбаченого п.10 ч.1 ст.4 КАС України, тому відповідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що, згідно з долученого до матеріалів позовної заяви військово-облікового документу сформованого в додатку «Резерв+», позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 ( ОСОБА_2 ).

З матеріалів справи суд встановив, що у військово-обліковому документі позивача, сформованому з «Резерв +» наявна відмітка «Порушення правил військового обліку» (а.с.9).

Крім того в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про звернення до Національної поліції в зв`язку з не уточненням даних до 16.07.2024 (а.с. 9).

Також та на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач має оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, про що наявні відмітки у військово-облікових документах позивача. (а.с9).

17.11.2025 позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_12 було скеровано заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення (а.с. 10,11,14), яку відповідач отримав 26.11.2025 (а.с. 12,13).

З копії листа ІНФОРМАЦІЯ_12 від 06.12.2025 №4829, доданого до відзиву на позовну заяву, який було адресовано ОСОБА_1 , вбачається, що останньому було повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що останній особисто до ІНФОРМАЦІЯ_10 не прибував, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача не розпочиналося, протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього не складався та відповідно справа до розгляду в ІНФОРМАЦІЯ_13 не призначалася (а.с. 47).

Щодо твердження ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві про те, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_14 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_8 та не має повноважень щодо самостійного представництва у судах, тому належною стороною по справі є ІНФОРМАЦІЯ_9 , суд зазначає таке.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

П.7 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У розумінні ч. 7 статті 1 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII, пунктів 1, 3 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, при цьому районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є структурними підрозділами обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За змістом п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Відповідно до ч. 8 - 9 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За змістом п. 3 "Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа", затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16.05.2024 № 559 (далі Порядок № 559) відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр), перевіряється через: Портал; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку. (п.4 Порядку №559).

Отже, військовозобов`язаний має право звернутися для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, так і до його відділу за місцем перебування на військовому обліку, а тому ІНФОРМАЦІЯ_14 є належним відповідачем у даній справі.

При ухваленні рішення суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Вимогами п.1 ч. 1. ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльність.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Ч. 1 ст.3 цього Закону визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Норми ч.1, 3,4 ст. 15 зазначеного Закону передбачають, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з нормами ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 02.02.2025, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Адміністративна відповідальність за ст. 210 КУпАП, настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а за ст. 210-1 КУпАП – за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно вимог ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 передбачено, Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку .

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка полягає в нерозгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 17.11.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення за ст. 210/210-1 КУпАП, неприйнятті процесуального рішення у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, не надання позивачу письмової мотивованої відповіді за результатами розгляду заяви, то суд зазначає таке.

На підтвердження того, що заява позивача була другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_12 розглянута та надано позивачу відповідь, ІНФОРМАЦІЯ_9 до відзиву надано лист ІНФОРМАЦІЯ_10 №4179 від 06.12.2025. Посилання в листі ІНФОРМАЦІЯ_10 №4179 від 06.12.2025 на те, що відповідач особисто до ІНФОРМАЦІЯ_10 не прибував без надання доказів того, що позивач був в передбаченому законом порядку викликаний в ІНФОРМАЦІЯ_15 , є безпідставними. Однак будь-яких доказів того, що цей лист в передбаченому законом порядку було надано позивачу, відповідачами не надано.

За таких обставин суд вважає, що відповідач обов`язку щодо належного розгляду заяви позивача не виконав, не повідомив позивача про результати розгляду його заяви від 17.11.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Однак право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб має спеціальну мету і призначення - правовий захист порушених прав та свобод людини, усунення перешкод у їх реалізації.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Зі змісту норм ч.1 та 2 ст. 55 Конституції України суд дійшов висновку, що конституційна гарантія права на оскарження в суді бездіяльності органів державної влади має на меті саме поновлення порушеного права людини.

Право на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, складовою якого є право звернення до суду (право на доступ до судової процедури), не є абстрактним, а пов`язане з правом конкретної особи на захист з метою ефективного його захисту від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У даній справі, оскільки відповідач розглянув заяву позивача та прийняв рішення, стан протиправного втручання у формі бездіяльності відсутній.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_12 розглянути заяву позивача про закриття справи про адміністративне правопорушення та прийняти постанову про закриття провадження у справі в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного, суд зазначає таке.

У відзиві відповідач зазначає, що звернувся в установленому законом порядку до органів Національної поліції для доставлення ОСОБА_1 , як особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210, Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

З копії листа №4179 від 06.12.2025 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 , встановлено, що ОСОБА_1 було роз`яснено про необхідність в найкоротші строки особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_10 для з`ясування наявності чи відсутності протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також з`ясування інших обставини, що мають значення та за наявності підстав відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та призначення справи до розгляду (а.с.47). З урахуванням наведено вище, суд приходить до висновку, що протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП не складався, справа про адміністративне правопорушення до розгляду не призначалася. Зі змісту заяви ОСОБА_1 про закриття справи про адміністративне правопорушення, вбачається, адресованій начальнику ІНФОРМАЦІЯ_10 , не можливо встановити, чи був складений протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 210, 210-1 та чи виносилася постанова за результатами розгляду такого протоколу.

Ці обставини свідчать про відсутність стосовно ОСОБА_1 будь-яких проваджень в справі про адміністративне правопорушення. Тому ОСОБА_1 передчасно звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в силу ст.139КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , громадянин України, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_3

Суддя О.М. Почкіна