Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №213/3101/25
Суддя: Бондар Я. М.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3250/26 Справа № 213/3101/25 Суддя у 1-й інстанції - Алексєєв О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М.,
суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",
відповідач – ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Галач Тетяни Анатоліївни на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року, яке ухвалено суддею Алексєєвим О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 листопада 2025 року, -
ВСТАНОВИВ
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що3 грудня 2020 року між АТ "ОТП БАНК" та відповідачем укладено кредитний договір №2035123975_CARD, в межах якого відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач умови договору не виконав, кредитні кошти у передбачені строки не повернув. 13 жовтня 2023 року між АТ "ОТП БАНК" та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №13/10/23, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.
Просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним кредитним договором у розмірі 18 128,35 грн та сплачений судовий збір.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №2035123975_CARD від 23 грудня 2020 року у розмірі 18 128 (вісімдесят тисяч сто двадцять вісім) грн 35 коп., з яких: сума боргу по тілу кредиту - 10 000,00 грн, 8 128,35 - заборгованість по відсотках.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3 028,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору. В
В апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Галач Т.А. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції стягнуто заборгованість, яка не підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку, не було враховано відсутність належних доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним договором оскільки договір фак4торингу від 13.10.2023, долучений до справи не відповідає вимогам ст. ст. 1077, 1078 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23 грудня 2020 року між АТ "ОТП БАНК" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2035123975_CARD, в межах якого відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , за умовами якого відповідач отримав кредит розмірі 8 586,70 грн на придбання товару строком до 23 серпня 2022 року. Фіксована процентна ставка - 0,01%. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежів. Кредитор виконав умови договору, що також підтверджується специфікацією до кредитного договору, видатковими накладними від 23 грудня 2020 року та службовою інформацією ТзОВ "САВДІСТРИБЬЮШН". Відповідач умови договору з повернення кредиту та сплати відсотків не виконав.
Кредитором виконано обов`язок з надання кредитних коштів, що також підтверджується випискою з рахунка приватного клієнта № 2035123975_CARD, розрахунковий період: з 23 грудня 2020 року по 13 жовтня 2023 року. Відповідач зобов`язався повернути суму кредиту, сплачувати нараховані проценти на суму кредиту в сумах та терміни, що передбачені графіком платежів, проте свої зобов`язання перед кредитором не виконав.
13 жовтня 2023 року між АТ "ОТП БАНК" та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №13/10/23, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором №2035123975_CARD від 23 грудня 2020 року на суму 18 128,35 грн.
Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» придбало право вимоги за вищезазначеним кредитним договором до відповідача.
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №2035123975_CARD від 23 грудня 2020 року, станом на 05 жовтня 2023 року заборгованість не погашена і становить: 15 537,70 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 12 036,48 грн – заборгованість за відсотками. Надходження коштів на рахунок - 9 445,83 грн.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №2035123975_CARD від 23 грудня 2020 року, станом на 31 березня 2025 року заборгованість не погашена і становить 18 128,35 грн, з яких: 10 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 8 128,35 грн – заборгованість за відсотками.
Відповідачем 11 січня 2021 року, 29 березня 2021 року, 16 квітня 2021 року, 11 червня 2021 року в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором сплачувались кошти в загальному розмірі 2 490,00 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції виходив з факту отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів за Кредитним договором №2035123975 від 23.12.2020 року та неналежного виконання зобов`язання за укладеним кредитним договором позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування й права позивача, у зв`язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, 23 грудня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22035123975, який є чинним та підлягає виконанню сторонами.
13 жовтня 2023 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №13/10/23 у відповідності до умов якого, АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні АТ «ОТП Банк» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", а доводи апеляційної скарги останнього щодо недоведення позивачем наявності у нього права вимоги, колегією суддів відхиляються як безпідставні.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Як вбачається з наданих позивачем до суду першої інстанції доказів, достовірність та належність яких не спростована відповідачем ОСОБА_1 , в рамках Договору № 2035123975 від 23 грудня 2020 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , позичальником було отримано грошові кошти на картковий рахунок, на умовах платності та строковості, та, у зв`язку з неналежним виконанням останнім своїх обов`язків щодо повернення кредиту, наявна заборгованість в розмірі 18128,35 гривень, з яких: 10000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8128,35 грн. – заборгованість за відсотками, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача зазначеної заборгованості за кредитом, розмір якої ним не спростовано в апеляційній інстанції.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Галач Тетяни Анатоліївни залишити без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 06.04.2026 року.
Головуючий:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua