Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №347/440/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/440/26

Провадження № 2/347/512/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуКосівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Атаманюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

20.02.2026 року позивач звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, посилаючись на те, що 24 серпня 2024 року між нею та - ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 950.

Позивач зазначає, що у цьому шлюбі сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що спочатку спільного життя між нею та відповідачем та його рідними виникали систематичні розбіжності щодо забезпечення належного побуту та розподілу батьківських обов`язків. Після народження їхнього сина стало зрозумілим, що умови проживання їхньої сім`ї, за місцем постійного проживання відповідача є неприйнятними та потенційно небезпечними для здоров`я немовляти. А саме: відсутність нормального опалення (буржуйка у спальному приміщенні) газ балонний, вода привозна, далеке знаходження від аптек та лікарень. З метою забезпечення належних умов проживання та забезпечення безпеки дитини, за попередньою домовленістю між сторонами, вони з сином переїхали тимчасово до батьків позивача, за її зареєстрованим місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де є всі необхідні умови для комфортного та безпечного проживання немовляти. Відповідач залишився проживати в місті Чернівці та продовжив працювати в компанії ТОВ «Тонек».

Позивач свої вимоги мотивує тим, що не має можливості працювати, оскільки знаходиться у соціальній відпустці по догляду за малолітнім сином до досягнення ним 3-річного віку. Її дохід становить 860 гривень соціальних виплат. Також вона є студенткою 2 курсу приватного вищого навчального закладу Буковинською університету, навчання платне, стипендія не нараховується. До народження сина навчалась очно, наразі змушена перевестись на заочну форму навчання. Позивачу фінансово допомагають її батьки. У власності нерухомого чи рухомого майна не має.

Позивач стверджує, що батько малолітнього сина працевлаштований, на початку їхнього окремого проживання надавав регулярну фінансову допомогу на сина, яка була щотижневою і складала 1000-3000 тисячі гривень (загалом близько 9000-11000 гривень на місяць).

Проте, сімейне життя сторін не склалося. Відповідач не бажає брати відповідальність за сім`ю. Незважаючи на спроби позивача зберегти сім`ю, батько малолітнього поступово зводив до мінімуму побачення з сином, спочатку двічі в тиждень, пізніше один раз в місяць. З народження їхнього сина батько провів з дитиною не більше одного місяця, його не цікавить ні стан здоров`я дитини, ні його потреби. Навіть перебуваючи в лікарні не відвідав дитини. Батько бачив сина останній раз 19 липня 2025 року. Не попередивши, подав позов про розірвання шлюбу до Косівського районного суду у цивільній справі №347/128/26.

Позивач вказує, що з відповідачем у них була домовленість (переписка) про виплату аліментів у добровільному порядку у розмірі 2500-3000 тисячі гривень щотижнево, проте виплати з кожним тижнем все менші, за останні півтори місяця, знаючи, що дитина перебувала в лікарні, фінансова допомога батька складає 2000 гривень.

На переконання позивача, дитині, у всякому разі, повинен бути забезпеченийналежний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий рівень позивач одна не зможе забезпечити.

За змістом ч.2, п.4 ч.6 ст.19, п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, в тому числі – справи про стягнення аліментів.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст.279 ЦПК України).

Відповідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).

Ухвалою судді від 25.02.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано термін для подачі відзиву або інших клопотань пов`язаних із розглядом даної позовної заяви. Відповідач не надсилав до суду будь-яких клопотань. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позов підставним.

Судом встановлено, що з 24.08.2024 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с.8).

У вказаному шлюбі у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 12.03.2025 року, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 , а матір`ю є ОСОБА_4 (а.с.9).

Факт проживання малолітньої дитини із матір`ю ОСОБА_1 підтверджується копіями витягів з реєстру Рожнівської територіальної громади та актом №3 від 11.02.2026 обстеження умов проживання, згідно з якими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10,11,12).

Згідно з копіями виписок про рух коштів по картці вбачається, що на карту ОСОБА_1 здійснювалися нарахування коштів від ОСОБА_2 (а.с.13-15).

Враховуючи відсутність добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації їх обов`язку щодо утримання і матеріального забезпечення дитини – наявні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання.

Відповідно із ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2 ст.183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).

Щодо розміру аліментів слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.

Позивач пропонує стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, що відповідає вимогам закону.

Законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 682/3112/18).

З урахуванням того, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо забезпечення дітей, а також – тенденцію зростання розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і мінімальної заробітної плати для працездатних осіб - суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів – їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України).

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти слід присудити з 20.02.2026 року, тобто з дня надходження до суду вказаного позову.

На підставі ст.ст.141, 180-185, 191 СК України, керуючись ст.ст. 81, 89, 263-265, 280-289, 430 ч. 1 п.1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від доходу ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 20.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Повне рішення складено 06.04.2026 року.

Суддя: Д.С. Драч