Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №740/7417/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/7417/25

Провадження № 2/740/755/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У грудні 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 07 травня 2020 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №R01.10730.006693817.

07 липня 2023 року між AT «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020, укладеним між AT «Ідея Банк та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Рестру боржників № 2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 в сумі 130 825,70 грн, з яких 75 710,75 грн заборгованість за основним боргом; 55 114,95 грн заборгованість за відсотками.

Усупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 в розмірі 130 825,70 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

У письмовій заяві відповідач ОСОБА_1 зазначила, що строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 сплив у травні 2024 року, оскільки позивач скористався своїм правом на дострокове погашення кредитної заборгованості та змінив строк виконання основного зобов`язання внаслідок вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. виконавчого напису від 19.05.2021 про стягнення з неї боргу за вищезазначеним кредитним договором, а з позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду 26.12.2025. Враховуючи наведене, у зв`язку зі спливом позовної давності у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Відповідно до поданих до суду через систему «Електронний суд» письмових пояснень представник позивача - ТОВ «ФК «ЄАПБ» Макарова Л.В. зауважила, що відповідно до умов укладеного з відповідачем кредитного договору №R01.10730.006693817 від 07.05.2020: Банк надає Позичальнику на поточні потреби грошові кошти в сумі 76 710,63 грн (п. 1.1 Договору); строк договору 53 місяці (п.1.2 Договору); строк позовної давності за цим Договором встановлюється Сторонами 5 років, обчислюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу (п. 5.5 Договору); щомісячні внески, наведені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (останній платіж має бути 07.10.2024 п. 6 - 6.1 Договору). Вважала, що строк позовної давності позивачем не було пропущено, оскільки з березня 2020 року такий строк продовжився на період дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року його продовжено на строк дії в Україні воєнного стану та діє до теперішнього часу. За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» просила задовольнити в повному обсязі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 12.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з`явився, у письмових поясненнях просив розгляд справи проводити без його участі, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання рекомендованого поштового повідомлення за зареєстрованим місцем проживання, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07 травня 2020 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №R01.10730.006693817, який підписано позичальником власноручно.

Відповідно до п. 1.1. Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 76 710,63 грн, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Позичальник укладенням цього Договору дає доручення Банку, а Банк, за дорученням Позичальника, надає кредит у день підписання даного Договору шляхом переказу коштів в сумі 76 710,63 грн з позичкового рахунку Позичальника на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ідея Банк», призначення платежу: «Погашення кредитної заборгованості договір №R01.10730.006693817 від 07.05.2020» Банк надає кредит строком на 53 місяці. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку Позичальника для зарахування за призначенням (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 1.3. за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 25,13% річних від залишкової суми кредиту.

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе:

- надання інформації за рахунками Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

- надання інформації з рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника;

- опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком щомісячних платежів за кредитним договором (далі - «Графік щомісячних платежів»).

Відповідно до п. 6 Договору «Графік щомісячних платежів за кредитним договором» дата платежу 07.05.2020 - 07.10.2024; погашення суми кредиту 76 710,63 грн; проценти за користування кредитом 46 520,70 грн; реальна річна процентна ставка 26,97257997 %; загальна вартість кредиту 123 531,33 грн.

З виписки з рахунку з 07.05.2020 до 07.07.2023 АТ «Ідея Банк» 07.05.2020 на рахунок ОСОБА_1 були зараховані кредитні кошти в сумі 76 710,63 грн. Також з виписки вбачається, що відповідач здійснювала часткове погашення боргу.

Згідно з Довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 станом на 07.07.2023 розрахунок боргу становить 130 825,70 грн, з яких 75 710,75 грн заборгованість за основним боргом; 55 114,95 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

07 липня 2023 року між AT «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.07.2023, укладеним між AT «Ідея Банк та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», що також підтверджується копією витягу з Рестру боржників № 2 до цього договору та копією платіжної інструкції від 11.07.2023 №19913 щодо оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь AT «Ідея Банк» плати за відступлення прав вимоги (а.с. 23-26).

Відповідно до Рестру боржників № 2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 в сумі 130 825,70 грн, з яких 75 710,75 грн заборгованість за основним боргом; 55 114,95 грн заборгованість за відсотками.

Норми права, які були застосовані судом

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Мотивована оцінка та висновки суду

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором має кредитор, тобто особа, яка надала кредит (банк або фінансова установа) чи його правонаступник, якщо позичальник не виконав зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, на момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, відповідач всупереч вимог ст. 1054 ЦК України грошові кошти за кредитним договором не повернула. Водночас, ОСОБА_1 не заперечувала, як факту укладення кредитного договору №R01.10730.006693817 від 07.05.2020, так і факту отримання нею кредитних коштів.

Разом з тим відповідач зауважила, що 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 45152, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору №R01.10730.006693817 від 07.05.2020, укладеного між акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , у загальному розмірі 89 893 грн.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного, оскільки ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Тлумачення вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

У справі встановлено, що у кредитному договорі №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 сторони передбачили остаточну дату повернення кредиту 07.10.2024.

19 травня 2021 року АТ «Ідея Банк» скористався своїм правом на погашення та дострокове погашення кредитної заборгованості, звернувшись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Перевіряючи заборгованість за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 від 16.05.2018 станом на момент звернення до суду з цими позовом в заявленому розмірі, суд враховує таке.

Згідно із виконавчим написом № 45152, вчиненим 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., станом на 06.04.2021 за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 в ОСОБА_1 існувала заборгованість за тілом кредиту в розмірі 75 710,75 грн, з яких 68 695,83 грн строковий основний борг та 7 14,92 грн прострочений основний борг. Станом на час звернення до суду заборгованість за тілом кредиту становить 75 710,75 грн.

Відповідач не надала жодних доказів, які б свідчили про сплату нею зазначеної заборгованості, а тому суд доходить висновку про законність позовних вимог в означеній частині.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 в розмірі 55 114,95 грн, суд з таким розміром не може погодись, виходячи з такого.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Звернувшись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. за вчиненням виконавчого напису, АТ «Ідея Банк» (первісний кредитор) змінив строк виконання основного зобов`язання, запропоновано стягнути заборгованість, строк платежу за якою настав 07.10.2020, про що зазначено у виконавчому написі.

Таким чином, звертаючись за вчиненням виконавчого напису Банк змінив умови кредитного договору, скориставшись правом на дострокове повне повернення боргу, відсотків та інших платежів, зафіксував суму заборгованості відповідача у зазначеному виконавчому написі.

Наявність виконавчого напису нотаріуса про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, незалежно від виконання його боржником, є підставою для не нарахування процентів за кредитним договором, і у такому разі положення абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню.

Подібні висновки щодо спірних правовідносин зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №357/5125/16-ц (провадження №61-15142сво18).

За таких обставин, змінивши строк виконання зобов`язання, ТОВ «ФК «ЄАПБ» мало право ставити вимоги до позичальника про стягнення кредитної заборгованості, яка існувала на цей час (07.10.2020), а саме 75 710,75 грн за тілом кредиту, з яких 68 695,83 грн строковий основний борг та 7 14,92 грн - прострочений основний борг; 12 282,29 грн - за відсотками, з яких 10 720,76 грн - прострочені проценти, 1 561,53 грн - строкові проценти, що підтверджується виконавчим написом від 19.05.2021 № 45152.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заявлені відсотки в розмірі 55 114,95 грн обраховані станом на 07.07.2023 без зазначення періоду їх нарахування, що у свою чергу дає підстави стверджувати, що такі нараховані після зміни строку дії договору, а відтак суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України та такі стягненню не підлягають.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення 75 710,75 грн заборгованості за основною сумою боргу та 12 282,29 грн заборгованості за відсотками.

Що стосується клопотання сторони відповідача про застосування строку позовної давності, то суд зазначає таке.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Судом встановлено, що кредитний договір №R01.10730.006693817 від 07.05.2020, укладено на строк 53 місяці, тобто до 07.10.2024. До суду з позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся 26.12.2025.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та діяв до 30 червня 2023 року.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі 679/1136/21 зазначено, що у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин настрок дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.

За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 карантин закінчився 30 червня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 карантин було скасовано з 01 липня 2023 року.

Таким чином, в період з 02 квітня 2020 року по 01 липня 2023 року зупинено всі строки позовної давності на підставі п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 рокув Україні був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжено.

Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024, затвердженого Законом України №3684-ІХ від 08 травня 2024 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Відповідно доЗакону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Відповідно до п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30 січня 2024 року) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

При цьому, здійснена законодавцем прив`язка продовження строків позовної давності та зупинення їх перебігу до строку дії карантину та воєнного стану є безумовною, а тому наявності жодних додаткових обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, доказувати та оцінювати не потрібно (тобто суди не повинні оцінювати, чи вплинув карантин на особу, чи мала вона реальну можливість подати позов навіть попри карантин тощо).

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача заявлені в межах строку позовної давності.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 75 710,75 грн заборгованості за основною сумою боргу та 12 282,29 грн заборгованості за відсотками, а всього - 87 993,04 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати зі сплаті судового збору у сумі 2 422,40 гривень.

Ураховуючи, що позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1629,30 гривень (2 422,40х87 993,04/ 130 825,7).

Керуючись статтями 4, 10, 76, 133, 247, 257, 261, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 202, 203, 205, 207, 261, 514, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1055, 1077 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №R01.10730.006693817 від 07.05.2020 в розмірі 87 993 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 04 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати у розмірі 1 629 (одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) гривень 30 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, 07400.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ