Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №523/25227/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/25227/25

Номер провадження 3/523/19/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП України в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 12.11.2025 року о 15:30 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у магазині «АТБ» за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога 170А, вчинив дрібне викрадення чужого майна на загальну суму 955 гривень.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього 12.11.2025 року протоколу про адміністративне правопорушення, що засвідчено його підписом у такому протоколі, в судові засідання 16.01.2026 та 11.02.2026 року двічі не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з будь-якими заявами чи клопотаннями, в тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не звертався.

З огляду на вичерпання судом наданих законом повноважень з повідомлення/виклику ОСОБА_1 в судові засідання в порядку ст.277-2 КУпАП, оскільки судом направлялись судові повістки на номер мобільного телефону та адресу проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (відомості про вручення повістки до суду не повернулись, а SMS-повістку не доставлено через тимчасову недоступність абонента), суддя доходить висновку, що подальше відкладення судового розгляду справи є недоцільним і несумісним із завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення, призведе до порушення визначених цим Кодексом строків та до невиправданого витрачання бюджетних коштів під час складного для держави часу - воєнного стану.

Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Внаслідок означених обставин неявок ОСОБА_1 до суду, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені достатні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи обізнаним про розгляд справи в суді, в судове засідання двічі не з`явився, станом такого розгляду не цікавився, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу сприймається як намагання ухилитись від відповідальності за вчинене та має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.

Наведене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейським судом з прав людини у рішенні 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, який закріплений у практиці Європейського суду з прав людини та яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаним про розгляд справи в суді, своїм правом на подачу до суду письмових пояснень не скористався, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях, не забезпечив присутність свого захисника та своїм правом на подачу до суду письмових пояснень чи заперечень по справі не скористався, з огляду на що суддя вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №760233 від 12.11.2025 року, в якому наведені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, за що він притягається до адміністративної відповідальності, під час складення якого будь-яких зауважень чи заперечень на дії працівників поліції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не висловлював, згідно запису – з протоколом згоден (а.с.1);

- рапортом старшого інспектора відділу моніторингу ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Кіоссе І.М. від 12.11.2025 року, в якому викладені обставини вчинення того дня крадіжки в магазині «АТБ» за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога 170А (а.с.2);

- протоколом прийняття заяви та пояснення ОСОБА_2 від 12.11.2025 року, в якому викладені обставини вчинення того дня крадіжки в магазині «АТБ» за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога 170А, на загальну суму 955 гривень (а.с.4-5, 7);

- поясненнями ОСОБА_1 від 12.11.2025 року, згідно з якими останній вчинення того дня крадіжки з магазину «АТБ» не оспорював (а.с.5);

- довідкою про результати проведення перевірки інформації, викладеної в матеріалах зареєстрованих в ЖЄО №42532 від 12.11.2025 року (а.с.10).

Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 ст.51 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Пунктом 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України врегульовано, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, тобто у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

За нормами ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складає 3028 гривень.

Таким чином, для кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.51 КУпАП, вартість предмета дрібної крадіжки має бути більш ніж 757 гривень, але менш ніж 3028 гривень.

В силу положень ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер та обставини правопорушення, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження працевлаштування останнього і наявності у нього легальних джерел доходів, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт.

З огляду на ст.30-1 КУпАП, громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, а згідно з ч.ч.2, 3 цієї ж норми закону, громадські роботи відбуваються не більш як чотири години на день та такий вид стягнення не призначається особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.

При цьому, суддя при обранні виду адміністративного стягнення у розглядуваному випадку виходить з того, що наявні в розпорядженні суду матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містять відомостей щодо законодавчо встановленої заборони призначення вказаній особі адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт.

Статтею 321-1 КУпАП та п.1.1. «Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №474/5 від 19.03.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.03.2013 за №457/22989, виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.1, 23, 30-1, 33, 51, 251-252, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, у вигляді тридцяти годин громадських робіт.

Відповідно до ст.321-1 КУпАП та п.1.1 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, виконання постанови в частині стягнення у виді громадських робіт ОСОБА_1 , – покласти на Одеський районний відділ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).

Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 та до Одеського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України, для відома – до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та надати іншим заінтересованим особам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: В.В. Шурупов