Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №509/2217/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/297/26

Справа № 509/2217/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника, адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь, в режимі відео конференції, клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником – прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162380000147 від 02.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Іллічівськ Одеськох області, українця за національністю, громадянина України, який має середню світу, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадження № 12026162380000147 відомості по якому внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідування здійснюється групою прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», на початку 2025 року, точну дату та час у ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, незаконно придбав, шляхом отримання від особи на ім`я ОСОБА_7 , бойовий припас — ручну осколкову гранату РГД-5 із маркуванням «С-152-83Т9» та запал типу УЗРГМ-2 із маркуванням «УЗРГМ-2-53583».

У подальшому, усвідомлюючи, що зазначений предмет є бойовим припасом, обіг якого заборонено без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, незаконно переніс вказаний боєприпас до місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав його без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 (зі змінами), а також «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 (зі змінами).

02.04.2026 у період часу з 17 год. 39 хв. по 17 год. 59 хв., під час проведення невідкладного обшуку за вказаною адресою, у приміщенні житлового будинку, за місцем мешкання ОСОБА_5 , виявлено та вилучено ручну осколкову гранату РГД-5 із маркуванням «С-152-83Т9» та запалом типу УЗРГМ-2 із маркуванням «УЗРГМ-2-53583», яка є бойовим припасом.

03.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

На теперішній час, підозра відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, які надаються до клопотання в якості додатків.

Санкцією ч. 1 ст. 263 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом

Вчинення ОСОБА_5 , тяжкого злочину є виключним випадком та свідчить про те, що на теперішній час існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, будучи повідомленим про підозру, може вчинити наступні дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання, оскільки підозрюваному інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення за кваліфікуючими ознаками – придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що свідчить про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання у разі визнання його винним у скоєні злочинів; п.4 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу; п.5 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з тим, що на території України триває військовий стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами державної влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршується криміногенна обстановка.

Таким чином, вказані обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний схильний до вчинення кримінальних правопорушень пов`язаних із незаконним обігом боєприпасів та перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, характеру та ступеня тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також необхідності проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який може запобігти наявним ризикам, є тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у даному клопотанні. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків або вчинення інших кримінальних правопорушень. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки та особистого зобов`язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як ухилення підозрюваного від правоохоронних органів, суду, незаконного впливу на свідків чи вчиненню нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, слідчий вважає, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку останнього на час досудового розслідування кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора та підозрюваного, дослідивши додані до клопотання докази, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадження з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Відповідно ч.5 ст.12 КК України, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч.1 ст.263 КК України, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавленням волі.

Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчим суддею встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів; може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків або вчинення інших кримінальних правопорушень.

Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки та особистого зобов`язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як ухилення підозрюваного від правоохоронних органів, суду, незаконного впливу на свідків чи вчиненню нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, характеру та ступеня тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також необхідності проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який може запобігти наявним ризикам, є тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у даному клопотанні

Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка 11.09.1997 набрала чинності для України (пункт «с» частини 1 статті 5 Конвенції).

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, аналізуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 особу підозрюваного, вважає, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного не повинна бути безальтернативною, та передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог закону, розмір застави визначається у таких межах:

1. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину – від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, беручи до уваги фактичні обставини даного кримінального провадження та встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного слід визначити відповідний розмір застави у 20 (Двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66.560 (Шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником – прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162380000147 від 02.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , задовольнити.

В задоволені клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , відмовити.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ Одеський Слідчий Ізолятор, до 17 години 00 хвилин 01.06.2026 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (Двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66.560 (Шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , строком до 01.06.2026 року, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області чи її структурних підрозділів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.ч.8,10,11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 17 год. 00 хв. 01.06.2026 р.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 06.04.2026 р. о 08.30.

Слідчий суддя ОСОБА_1