Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №521/5010/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/5010/26

1-кп/521/1524/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з секретарем - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026164470000082 від 21.02.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , неодруженого, неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не маючого, військовослужбовця, який на момент вчинення кримінального проступку проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді номера обслуги 2 відділення 2 взводу протитанкових ракетних комплексів 3 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 , 21 лютого 2026 року приблизно о 14:30 годині, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи свій мобільний телефон, за допомогою месенджеру «Tеlegram», у чат-боті під назвою «МАТРИКС БОТ», зв`язався із невстановленою особою та замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), сплативши за неї грошові кошти у сумі 375 гривень.

Після чого, того ж дня, у невстановлений час, отримавши від невстановленої особи вказівки щодо місцезнаходження замовленої психотропної речовини, ОСОБА_3 , у невстановлений час, але не пізніше 16 години 30 хвилин, перебуваючи на вулиці Святослава Ріхтера в місті Одесі, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, який забороняє на території України діяльність, пов`язану з наркотичними засобами, які внесені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів», не маючи спеціального дозволу, незаконно підняв з землі заздалегідь замовлений згорток, всередині якого знаходився зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору масою 0,374 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,291 г, тим самим незаконно придбав вказану особливо небезпечну психотропну речовину для власного вживання, без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, кількісний вміст якої становить 0,291 г, помістив вищевказаний зіп-пакет до паперового згортку, який поклав до пачки з-під цигарок, яку поклав до лівої кишені куртки, одягненої на ньому, тим самим став незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, при собі для власного вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області о 17 годині 46 хвилин 21 лютого 2026 року під час проведення огляду місця події біля будинку № 48 на вулиці Святослава Ріхтера в місті Одесі.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_3 від 31.03.2026 року, з якої вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зміст яких йому роз`яснено, а також надає свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, при цьому йому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у його відсутність (відсутність інших учасників провадження), не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини. Захисником - адвокатом ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим (підозрюваним), його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Положеннями ч. 2, ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, тобто без дослідження доказів обставин кримінального проступку, оскільки учасники судового провадження (обвинувачений (підозрюваний), його захисник) не оспорювали встановлені під час дізнання обставини.

Обвинувачений (підозрюваний) ОСОБА_3 , захист якого здійснює адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.

Отже, дослідивши обставини, які встановлені органом досудового розслідування, повністю визнаються та не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_3 відповідає пред`явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу ОСОБА_3 , його вік (35 років), стан здоров`я (на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває, відомостей про наявність інвалідності чи тяжких хронічних захворювань матеріали справи не містять), соціальне положення (неодружений, на утриманні непрацездатних чи неповнолітніх осіб не має, на момент вчинення проступку перебував у статусі військовослужбовця); те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає вину в інкримінованому йому діянні по даному провадженню та не заперечує його вчинення, а також є особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності; наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_3 звернувся із заявою, якою просить призначити йому покарання у виді штрафу, із розстрочкою виплати такого штрафу певними частинами строком на 12 місяців.

Отже, враховуючи встановлені відомості про особу ОСОБА_3 та приймаючи до уваги те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню особою нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання в межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, а саме покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому, з огляду на те, що розмір штрафу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, суд вважає заяву обвинуваченого частково обґрунтованою та приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 виплату призначеної суми штрафу із розстрочкою певними частинами строком на 10 (десять) місяців.

Документально підтвердженні судові витрати у даному кримінальному провадженні на загальну суму 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок підлягають стягненню з ОСОБА_3 .

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25.02.2026 року - скасувати.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , в рамках даного кримінального провадження, не обирався. Підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу суд не вбачає.

У відповідності до положень частини 4 статті 107 КПК України та враховуючи, що судове провадження здійснювалось судом за відсутності учасників провадження, фіксування за допомогою технічних засобів під час судового розгляду не здійснювалось.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату призначеної суми штрафу із розстрочкою певними частинами строком на 10 (десять) місяців із розрахунку 1700 (одна тисяча сімсот) гривень кожного місяця з дня приведення вироку до виконання.

До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25.02.2026 року - скасувати.

Речові докази, відповідно до постанов дізнавачів від 21.02.2026 року, 23.03.2026 року, а саме:

- кристалічну речовину білого кольору масою 0,374 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,291 г (зберігається в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за квитанцією №003409) - знищити;

- мобільний телефон марки «Redmi Note 13 Pro», в корпусі синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , із встановленою сім-картою оператора «Vodafone» № НОМЕР_5 - вважати повернутим власнику за належністю, що підтверджується розпискою ОСОБА_5 від 21.02.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1