Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №521/2170/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/2170/26

1-кп/521/1375/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026167470000001 від 03.01.2026 року за обвинуваченої

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Нижній Новгород, російської федерації, з вищою освітою, працевлаштованої неофіційно перекладачем та помічником керівника, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої

-30.06.2025 Київським районним судом міста Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судима вироком Київського районного суду міста Одеси від 30.06.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України (вирок набрав законної сили), маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину у сфері обігу психотропних речовин, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала, та знов вчинила кримінальне правопорушення у сфері обігу психотропних речовин за наступних обставин.

ОСОБА_4 приблизно о 22:30 годині 02.01.2026 року,перебуваючи за адресою: Одеська область, с. Лиманка, ЖК «Райдужний»,більш точної адреси в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом знахідки незаконно придбала для власного вживання без мети збуту зіп-пакет, в середині з кристалоподібною речовиною білого кольору.

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини з метою особистого вживання, ОСОБА_4 , 02.01.2026 року приблизно о 23:50, перебуваючи за адресою: місто Одеса, вул. Василя Стуса, біля будинку № 25/11, була зупинена працівниками НГУ, які у подальшому викликали слідчо-оперативну групу відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, якій в ході проведення огляду місця події ОСОБА_4 03.01.2026 приблизно о 01 годині 02 хвилини добровільно видала зіп-пакет, в середині з кристалоподібною речовиною білого кольору, масою 1,995г, який зберігала при собі у лівому рукаві одягнутої на неї куртки для особистого вживання, без мети збуту.

Вилучена в ході огляду місця події кристалоподібна речовина білого кольору, масою 1,995г містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, кількісний вміст PVP в речовині становить 1,498г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є невеликим розміром, а також згідно наказу МОЗ України № 770 від 06.05.2000 року є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, визнала повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорювала та надала показання, які за змістом аналогічні обставинам, що зазначені в обвинувальному акті, а саме те, що вона придбала собі психотропну речовину для власного вживання. Далі 02.01.2026 року, маючи при собі психотропну речовину PVP, рухаючись по вул. Василя Стуса, біля будинку № 25/11, була зупинена працівниками НГУ. У вчиненому щиро кається, розуміє наслідки вчиненого та просить суд суворо не карати.

Прокурор, у зв`язку з повним та беззаперечним визнанням обвинуваченою своєї вини, під час судового розгляду просив обмежитись допитом обвинуваченої і дослідженням документів, що характеризують її особу, а також документів, що стосуються речових доказів, процесуальних витрат та, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу, а також дослідженням документів, що стосуються речових доказів, процесуальних витрат.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції, тому зважаючи на викладене та те, що обвинувачена підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини, і беззаперечно визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає доведеним пред`явлене їй обвинувачення і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу ОСОБА_4 , та її вік (30 років); соціальні зв`язки (одружена, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працездатна,); стан здоров`я (особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має); майновий стан (наявність неофіційного працевлаштування); те, що ОСОБА_4 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, має судимість за попереднім вироком Київського районного суду міста Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України, перебуває на обліку в Київському районному відділі філії «Центр пробації» в Одеській області, виконує заходи передбачені пробаційною програмою, повністю визнає вину у вчиненому правопорушенні, а також виражає щирий жаль з приводу вчиненого; наявність обставини, що пом`якшує покарання (щире каяття) та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Так відповідно до інформації Київського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 перебуває на обліку Київського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області з 23.10.2025 року по теперішній час.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченою інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченої, позицію прокурора в судових дебатах, про те, що виправлення обвинуваченої може бути досягнуто без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість призначити ОСОБА_4 покарання, в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у виді штрафу.

Крім того на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком необхідно повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 30.06.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 6 місяців 20 днів пробаційного нагляду, остаточно призначивши покарання у виді 6 місяців 20 днів пробаційного нагляду та штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень. Покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень виконувати самостійно.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Беручи до уваги, що відомості про матеріальний стан обвинуваченої ОСОБА_4 суду не надані оскільки працевлаштування є неофіційним, враховуючи необхідність утримання малолітньої дитини, а також ту обставину, що покарання не має на меті завдати страждань, а лише здійснює виховний вплив, суд приходить до висновку, що сплату призначеного ОСОБА_4 штрафу слід розстрочити на 2 місяці, шляхом надання можливості сплачувати штраф щомісячно рівними частинами, що буде відповідати меті покарання в розумінні ст.50 КК України. При цьому суд звертає увагу, що розстрочка штрафу не позбавляє обвинувачену за наявності матеріальної можливості сплатити штраф у повному обсязі.

Саме таке покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному провадженні не заявлявся.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні на загальну суму 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок слід стягнути із ОСОБА_4 .

Арешти у кримінальному проваджені не накладались.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи особу ОСОБА_4 та приймаючи до уваги призначене їй покарання, суд вважає, що підстави для застосування відносно неї будь-якої міри запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 30.06.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України, у виді 6 місяців 20 днів пробаційного нагляду, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 6 місяців 20 днів пробаційного нагляду з виконанням покладених на ОСОБА_4 обов`язків відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України, та штрафу у розмірі 2 000 (двох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Вироком Київського районного суду міста Одеси від 30.06.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку пробаційного нагляду, відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України визначені наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумі доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень виконувати самостійно.

Розстрочити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплату штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, рівними частинами на строк 2 (два) місяці, встановивши суму виплати штрафу щомісячно у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами вона зобов`язана сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу вона має повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Арешти не накладались.

Речові докази, а саме:

- експертний пакет №100620715 в середині з кристалічною речовиною білого кольору, масою 1,995г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он). Кількісний вміст PVP відповідно становить 1,498г,- знищити.

- оптичний диск DVD-R «Alerus», 4.7 GB, з відеозаписом з засобу фото-відео фіксацій б/к, який був використаний поліцейським під час обставин, які мали місце 02.01.2026 за адресою: вул. Василя Стуса, біля будинку №25/11, м. Одеса, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

- мобільний телефон марки Хiaomі моделі Redmi 12С, блакитного кольору, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 – НОМЕР_2 , – вважати повернутим ОСОБА_4 .

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1