Суд: Лебединський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 31 березня 2026 р.
Справа: №950/3796/25
Суддя: Стеценко В. А.
Справа № 950/3796/25
Номер провадження 2-а/950/7/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - Стеценка В. А.,
секретаря судового засідання – Радковської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за адміністративним позовом адвоката Нікітченко Євгенії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою в порядку, передбаченому КАС України, мотивуючи свої вимоги тим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сумській області підполковником ОСОБА_2 29.11.2025 року винесено постанову № Х11/25-110 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3ст.210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану) будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення своїх персональних даних, даних військово - облікового документа з військово - обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів ( територіального центру комплектування та соціальної підтримки) на 8.00 02.10.2025 року шляхом особистого вручення повістки № 1708 під підпис (акт відмови від підпису) у визначені, дату, час та місце не прибув, про поважність причин неявки, передбачених п. 23 порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 у установлено порядку не сповістив.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив абз.2 ч.1 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку мобілізацію та мобілізацію» чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. ст. 210-1 КУпАП.
Позивач не згоден з даною постановою та вважає її протиправною, а тому його представник звернулася до суду та просила скасувати дану постанову, а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснив суду, що є інвалідом, 02.10.2025 року перевозив речі з розрушеного російською федерацією його будинку і не міг з`явитись до військкомату, тому зателефонував до ІНФОРМАЦІЯ_3 відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 і отримав роз`яснення щодо можливості проходження військово –лікарської комісії в більш пізні строки, ніж вказано у повістці.
Представник позивача звернула увагу суду на те, що відповідно до оскарженої постанови від 29.11.2025 р., адміністративне стягнення накладено на позивача за те, що «будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення своїх персональних даних, даних військово - облікового документа з військово - обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) на 8.00 02.10.2025 року шляхом особистого вручення повістки №1708 під підпис (акт відмови від підпису) у визначені дату, час та місце не прибув, про поважність причин неявки передбачених п. 23 порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 у установлено порядку не сповістив.
При цьому, в оскаржуваній постанові чітко не зазначено, які конкретно військово-облікові дані ОСОБА_1 не оновив, як саме порушив вимоги Постанови КМУ № 1487 п.8 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Однак, відповідно до повістки № 1708, яка вручена позивачу 01.10.2025 року, ОСОБА_1 пропонувалось з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження військово - лікарської комісії та визначення призначення на особливий період.
Тому, позивач вважає, що у нього не виникало обов`язку з`являтися до ТЦК та СП для уточнення персональних даних, оскільки повістка видавалася на проходження військово - лікарської комісії та визначення призначення на особливий період, притягнення його до адміністративної відповідальності з цих підстав є протиправним, а у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3ст. 210-1 КУпАП.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, у наданому суду відзиві просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи це їх необґрунтованістю та безпідставністю, вважає винесену постанову № Х11/25-110 законною, а свої процесуальні дії вчиненими відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому представник відповідача послався на ті обставини, що ОСОБА_1 зобов`язаний з`являтися до військкомату, був належним чином – шляхом вручення повістки оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення своїх персональних даних, даних військово - облікового документа з військово - обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів на 8.00 02.10.2025 року у визначені, дату, час та місце не прибув, про поважність причин неявки не сповістив.
З паспорта, витягу, довідки, посвідчення (а.с. 5-7, 26, 55), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та отримує пенсію по інвалідності 2 групи загальне захворювання.
З військового білету, облікової картки (а.с. 8-14, 57-59), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 10.12.1996 року ІНФОРМАЦІЯ_7 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було видано військовий білет серія НОМЕР_2 .
З витягу, повідомлення (а.с. 15-19), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_2 , який було пошкоджено внаслідок збройної агресії російської федерації.
З протоколу, справи (а.с. 20-21, 60-66), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 19.11.2025 року було складено протокол № Х11/25-110 відносно ОСОБА_1 по факту того, що він, будучи належним чином сповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів на 8 год. 00 хв. 02.10.2025 року, шляхом особистого вручення повістки № 1708, під підпис у визначені дату, час, та місце не прибув, про поважність причин неявки, передбачених п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, у встановленому порядку не повідомив,чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З постанови (а.с. 22-23), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 29.11.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сумській області підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № Х11/25-110 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, і враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накладено на нього штраф розміром 17 000 грн.
З виписки (а.с. 24-25), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 з 01.12.2025 року по 11.12.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП СОР «Лебединська лікарня імені лікаря К.О.Зільберника».
З повістки № 1708 (а.с. 27), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 01.10.2025 року ОСОБА_1 було вручено повістку про необхідність явки о 8 год 00 хв. 02.10.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період.
З квитанції (а.с. 33), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що при поданні позовної заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
З довідки (а.с. 54), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 о 9 год. 55 хв. був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_8 за порушення ВО з 16.10.2025 року по 15.10.2026 року.
З листа (а.с. 77), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 02.10.2025 року по телефону звертався ІНФОРМАЦІЯ_8 за роз`ясненням щодо порядку проходження військово-лікарської комісії.
Вислухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований, позовні вимоги виникли з правовідносин, які пов`язані з накладенням адміністративних стягнень і підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 є інвалідом, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 і 01.10.2025 року отримав повістку № 1708 про необхідність явки о 8 год 00 хв. 02.10.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період.
Оскільки, 02.10.2025 року позивач перевозив речі з розрушеного російською федерацією його будинку в АДРЕСА_1 і не міг з`явитись до військкомату, тому зателефонував до ІНФОРМАЦІЯ_3 відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 і отримав роз`яснення щодо можливості проходження військово –лікарської комісії в більш пізні строки, ніж вказано у повістці.
Проте 19.11.2025 року співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 складено протокол № Х11/25-110 відносно ОСОБА_1 по факту того, що він, будучи належним чином сповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів на 8 год. 00 хв. 02.10.2025 року, у визначені дату, час, та місце не прибув, про поважність причин неявки у встановленому порядку не повідомив,чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
29.11.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сумській області підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № Х11/25-110 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, і накладено на нього штраф розміром 17 000 грн.
Вказані обставини стверджуються поясненнями представника позивача та матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 3 ст. 210 КпАП України адміністративній відповідальності підлягають призовники, військовозобов`язані, резервісти, які вчинили порушення правил військового обліку в особливий період.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КпАП України адміністративній відповідальності підлягають особи, які вчинили порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно ст. 235 КпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 9 КАС України адміністративне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні представником позивача було доведено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 є інвалідом, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 і 01.10.2025 року отримав повістку № 1708 про необхідність явки о 8 год 00 хв. 02.10.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період.
Оскільки, 02.10.2025 року позивач перевозив речі з розрушеного російською федерацією його будинку в АДРЕСА_1 і не міг з`явитись до військкомату, тому зателефонував до ІНФОРМАЦІЯ_3 відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 і отримав роз`яснення щодо можливості проходження військово –лікарської комісії в більш пізні строки, ніж вказано у повістці.
Проте 19.11.2025 року співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 складено протокол № Х11/25-110 відносно ОСОБА_1 по факту того, що він, будучи належним чином сповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів на 8 год. 00 хв. 02.10.2025 року, у визначені дату, час, та місце не прибув, про поважність причин неявки у встановленому порядку не повідомив,чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
29.11.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сумській області підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № Х11/25-110 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, і накладено на нього штраф розміром 17 000 грн.
Вказані обставини стверджуються поясненнями представника позивача та матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні (а.с. 5-27, 60-66, 77).
Відповідно до рішень Європейського суд з прав людини у справах «Надточій проти України», «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини», «Лутц проти Німеччини» справи про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання мають ознаки та критерії, достатні для віднесень їх до проваджень кримінально-правового характеру.
Враховуючи, що провадження у справах про адміністративне правопорушення за своїм кримінально-правовим змістом відноситься до кримінальних проваджень, то у разі відсутності чіткої правової норми, яка регулює певні правові відносини, з метою забезпечення правової визначеності, необхідно використовувати аналогію закону та застосовувати правові норми, які регулюють відносини подібні до тих, які є предметом розгляду в межах конкретної правової ситуації.
Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 374 КПК України у вступній частині вироку зазначається закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Відповідно до абзацу 2 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначається стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається у разі визнання особи винуватою відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
В той же час, з повістки № 1708, дослідженої в судовому засіданні вбачається, що 01.10.2025 року ОСОБА_1 було вручено повістку про необхідність явки о 8 год 00 хв. 02.10.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період (а.с. 27).
З постанови№ Х11/25-110 від 29.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану) будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення своїх персональних даних, даних військово - облікового документа з військово - обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів ( територіального центру комплектування та соціальної підтримки) на 8.00 02.10.2025 року шляхом особистого вручення повістки № 1708 під підпис (акт відмови від підпису) у визначені, дату, час та місце не прибув, про поважність причин неявки, передбачених п. 23 порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 у установлено порядку не сповістив (а.с. 22-23, 61-62).
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що у позивача не виникало обов`язку з`являтися до ТЦК та СП 02.10.2025 року для уточнення персональних даних, оскільки повістка № 1708 видавалася на проходження військово - лікарської комісії та визначення призначення на особливий період.
Зазначена обставина, на думку суду свідчать про порушення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що суперечить вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України.
Крім того, суд бере до уваги і ту обставину, що в судовому засіданні стороною відповідача не було оспорено доводи представника позивача в тій частині, що зміст повістки в частині обов`язків, покладених на позивача не відповідає змісту описової частини адміністративного протоколу і постанови про накладення адміністративного стягнення.
Тому, враховуючи, що доводи представника позивача про порушення порядку накладення адміністративного стягнення відповідачем в судовому засіданні не спростовано, а згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, скасувати як протиправну постанову № Х11/25-110 від 29.11.2025 року, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284, 293 КпАП України, ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 46,77, 90, 242 - 246 КАС України;
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов адвоката Нікітченко Євгенії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 29.11.2025 року № Х11/25-110 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210-1 КУпАП України.
Провадження в адміністративній справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 605 грн. 50 коп.
Повне рішення виготовлене 03.04.2026 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Володимир СТЕЦЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua